Барчук Володимир Васильович

22 червня 2022 року Володимир Барчук помер від отриманих напередодні поранень через ворожий артилерійський обстріл під час виконання бойового завдання поблизу с. Дементіївка Харківської області. Забрати тіло Володимира Барчука вдалося лише згодом завдяки контрнаступу ЗСУ та звільненню Харківської області. Поховано Володимира Барчука 18 вересня 2022 року на Алеї Героїв у м. Боярка Київської області.

Володимир Васильович Барчук народився 24 грудня 1973 року в місті Коломия Івано-Франківської області. Закінчив Коломийський ліцей № 2. Володя ріс з батьками та сестрою Іриною. Був дуже справедливий, любив грати у війну з сусідськими хлопцями. Записувався у всі спортивні гуртки – на легку атлетику, бокс, туризм. Закінчив школу зі срібною медаллю. Здобув музичну освіту і потім ніколи не міг спокійно пройти повз гітару чи фортепіано.
В Івано-Франківському інституті нафти й газу отримав основну спеціальність.

У 1998 р. переїхав до Боярки, де жив до початку війни.
Свою справу відкрив у Києві, там познайомився з майбутньою дружиною Галиною. Став найкращим татом для її доньки Насті, а також для трьох спільних дітей – Андрія, Мирослави й Богдана, яких любив понад усе.
24 лютого 2022 року Володимир уже був у військкоматі. Захищав аеропорт «Київ», потім Ірпінь і Бучу, а згодом воював на Харківському напрямку. Був командиром стрілецької роти.
Володимир Барчук прожив щасливе життя і подарував багато добра тим, хто був поруч. Там, де він – завжди було весело і лунав сміх, бо Володя любив гумор і ніколи не втрачав нагоди пожартувати.
Відповідно до указу Президента України Володимира Зеленського № 411/2023 від 8 липня 2023 року, за мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» присвоєно БАРЧУКУ Володимиру Васильовичу – капітану (посмертно).