21 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Дементіївка Харківської області потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав тяжкі поранення боярчанин капітан Володимир Васильович Барчук.
22 червня від отриманих поранень помер, але евакуювати тіло Володимира Барчука було неможливо. Через інтенсивні обстріли та наступ ворога, тіло було залишене неподалік місця, де відбувався бій.
Володимир Барчук прожив щасливе життя і подарував багато добра тим, хто був поруч. Адже там, де він – завжди було весело і лунав сміх, бо Володя любив гумор і ніколи не втрачав можливості пожартувати.
Він навіть народився так, щоб його день народження відкривав ланцюжок зимових свят, 24 грудня 1973 року.
Володя ріс відрадою для батьків і сестрички Ірини. Справедливий. Любив грати у війну з сусідськими хлопцями. Записувався у всі спортивні гуртки – на легку атлетику, бокс, туризм. Закінчив школу із срібною медаллю. Отримав музичну освіту і потім ніколи не міг спокійно пройти повз гітару та фортепіано.
В Івано-Франківському інституті нафти і газу отримав свою основну спеціальність.
У 1998 р. переїхав у Боярку, де і жив до початку війни.
Свою справу відкрив у Києві, де і зустрів майбутню дружину Галину. Він став найкращим татом для її доньки Насті, а також для трьох своїх дітей – Андрія, Мирослави і Богданчика, яких любив понад усе в цьому житті.
24 лютого 2022 року об 11 годині ранку Володимир вже був у воєнкоматі. Захищав аеропорт «Київ», потім Ірпінь і Бучу. Він став командиром стрілецької роти і його перекинули в Харків.
