БЗкошт: Спільнокошт Земляків

У цивілізованих країнах цілком нормально і навіть престижно лікуватися у психіатра, консультуватися з психологом, роками відвідувати психотерапевта. Це свідчить про свідоме здорове ставлення до свого життя. В Україні, попри деякі зрушення, у свідомості пересічного громадянина все ще існує плутанина відносно різних спеціалістів, панує нерозуміння щодо тієї допомоги, яку кожен із них надає, а сфера душевних проблем оповита численними міфами, упередженнями та страхами…

Головний міф: Психіатри, психологи, психотерапевти — це «однакові» спеціалісти, які працюють із «хворими»
Насправді: Це геть різні фахівці, хоча й усі опікуються психікою людини. Одні з них працюють переважно зі здоровими людьми, інші — з тими, хто має психічні розлади.
Небезпека: плутанина між різними спеціалістами дезорієнтує й призводить до того, що людина взагалі не звертається по фахову допомогу.

Не плутайте цих спеціалістів!

Психіатр — це лікар з вищою медичною освітою, який здійснює діагностику, лікування й профілактику хвороб чи розладів, що пов’язані з порушенням психічної діяльності. Люди, яким надається психіатрична допомога, це пацієнти. Психіатр встановлює діагноз та призначає лікарські засоби, що впливають на роботу мозку й організм в цілому. Психіатри лікують хронічні психічні захворювання, всі види депресій, невротичні розлади, страхи, фобії, тривожні стани, сексуальні порушення, епілепсію, безсоння, суїцидальні спроби та нав’язливі думки; усуває складнощі з концентрацією уваги тощо. Психіатри лікують також порушення мозкової діяльності та психічні розлади, що виникли внаслідок інсульту та черепно-мозкової травми, а також органічних уражень головного мозку (деменція, хвороба Альцгеймера тощо). У психіатрів часто лікуються цілком нормальні адекватні люди з незначними тимчасовими проблемами, які легко піддаються медикаментозній терапії.

Практичний психолог — це фахівець, що отримав вищу гуманітарну освіту і не має відношення до медицини. Психолог не призначає ліки. Люди, яким допомагає психолог, називаються клієнтами. Цей спеціаліст обізнаний із загальними закономірностями функціонування людської психіки і надає допомогу у вигляді консультацій, які відбуваються у формі бесіди, дає загальні рекомендації щодо роботи клієнта над собою. Напрямки роботи практичного психолога: особистісні проблеми клієнта, вікові зміни, виховання дітей, подружні та дитячо-батьківські стосунки і будь-що, що стосується емоцій, переживань, відносин з оточуючими, реакцій клієнта на події. Психолог вчить вмінню розслаблятися чи мобілізуватися, долати стрес, керувати гнівом, позитивно ставитись до життя. Психолог також може надавати сімейні консультації та вести групи підтримки. Такі фахівці часто мають вузьку спеціалізацію — дитячі психологи, клінічні, військові тощо.

Психотерапевт — це психіатр або психолог, який отримав додаткову післядипломну освіту і є спеціалістом в одному з обраних ним напрямків: психоаналіз, гештальт, психодрама, арттерапія, клієнт-центрована чи позитивна психотерапія тощо. Психотерапевтична допомога спрямована на зміну особистості, вирішення усвідомлених та неусвідомлених внутрішніх конфліктів, загального поліпшення якості життя та стосунків з людьми. Психотерапія передбачає систематичну тривалу роботу з клієнтом та постійні регулярні зустрічі. Психотерапевти-психіатри можуть призначати ліки, але основний їхній інструмент впливу на пацієнта — словесний, тож лікарські засоби не бувають сильнодіючими й чинять здебільшого коригувальний ефект. Водночас психотерапевти немедичної школи, які сформувалися з-поміж психологів, взагалі не мають права проводити медикаментозне лікування своїх клієнтів. Психотерапевтичний супровід важливий зокрема при медикаментозному лікуванні панічних атак, фобій, розладів харчової поведінки (анорексія, булімія, ожиріння), депресивних розладів, нав’язливих думок та дій, психосоматичних розладів.