БЗкошт: Спільнокошт Земляків

Емоції та поведінкові реакції:

– погані сни, кошмари,
– труднощі з концентрацією уваги;
– часті негативні спогади про війну;
– легко лякається, реагує на голосні звуки;
– злість, роздратування, ненависть;
– постійно насторожі, проявляє надмірну пильність, нав’язливі думки про безпеку;
– відчуття безпорадності, страху,знервування;
– уникання людей або місць, пов’язаних з травмуючою подією;
– відчуття суму, самотності, непотрібності;
– відчуття збудження, схвильованість;
– надмірне вживання алкоголю, надмірне паління, вживання наркотиків;
– відчуття шоку, оніміння, неможливості відчувати позитивні емоції;
– має поганий апетит, не дбає про своє здоров’я;
– легке погіршення настрою;
– почуття провини, сорому, самоосуду;
– проблеми з виконанням звичних завдань удома або на роботі;
– почуття безнадії щодо майбутнього.
– агресивний стиль водіння авто.

Такі реакції можуть бути особливо сильними у перший місяць після повернення додому. Ці реакції є нормальною складовою процесу адаптації.

Піклуйтеся про себе, долайте стрес через здоровий спосіб життя.

Відволікайтеся, виконуйте фізичні та дихальні вправи Забезпечте тривалий нічний сон (8-9 годин). Не вживайте алкоголь як спосіб уникнення негативних спогадів, реакцій, почуттів, до яких необхідно змінити своє ставлення.

Не робіть цього!

Не примушуйте вашого військового говорити. Не зупиняйте його, коли він говорить.
Намагайтеся не давати оцінок. Наприклад, не говоріть: «Те що тобі довелося робити, це жахливо».
Не намагайтеся вказувати, що йому «треба» робити, не давайте йому порад, попередньо не вислухавши його уважно.
Не використовуйте кліше або усталені вирази: «Війна – це пекло» або «Якщо ти вже повернувся, можеш залишити все у минулому». Не поспішайте. Для повторного «знайомства» і відновлення комфортного відчуття поряд одне з одним необхідний певний час.

Що повинно вас насторожити /на що звернути увагу.

Які ж ознаки того, що ваш військовослужбовець потребує сторонньої допомоги? Ви можете подумати про отримання психологічної допомоги, якщо у людини помітний дистрес (знервованість) у наступних життєвих сферах.

У сімейних і соціальних взаємовідносинах – часті та інтенсивні конфлікти, недостатня комунікація, уникання відповідальності.

Проблеми на роботі, у навчанні або іншій соціальній групі – часті прогули, конфлікти, неможливість вкластися у терміни, низька продуктивність роботи.

Часті дуже сильні депресивні або ж агресивні настрої, особливо, якщо існує небезпека, що військовий може завдати шкоди іншим або собі. Часті нав’язливі думки, спогади або «картинки» із зони бойових дій.

Часта надмірна настороженість або ж надмірна готовність.

Якщо поведінка вашого військового завдає помітні неприємності, створює проблеми або ж заважає нормальній життєдіяльності, він може виграти від отримання адекватної допомоги. Визнати проблему може бути дуже важко. Військовослужбовець може думати, що справиться самотужки, що хтось інший йому не допоможе, може вірити у те, що проблеми розв’яжуться самі пособі, або ж занадто соромиться чи боїться говорити з кимось про власні проблеми.

Такі емоційні або ж психологічні проблеми не є ознакою слабкості і не свідчать про психічне захворювання. Травми, рани, включаючи психологічні, вражають хоробрих та сильних так само, як і інших людей. Однак, страх того, що «мене будуть вважати психом», може бути величезною перепоною для людей, які справді потребують допомоги. Нагадайте вашій близькій людині, що пошук вирішення проблеми є ознакою сильної і зрілої особистості. Отримання допомоги від когось іншого, іноді, є єдиним можливим вирішенням проблеми (наприклад, Ви ж не соромитеся звертатися до хірурга для видалення апендиксу і самі не робите собі цю операцію).

ЗАКЛЮЧНІ ПОРАДИ

Більшість військових, які повернулися додому з зони бойових дій, потерпають від загальних стресових реакцій під час і після реінтеграції у сім’ю. Навіть якщо проблеми не припиняються, не впадайте у відчай. Вивчення інформації про ці проблеми, так само як і про різноманітні види реакцій на бойовий стрес або ж ПТСР, є кроком до розпізнавання того стану, коли є потреба у допомозі спеціалістів. Спеціалісти-психологи можуть надавати допомогу у розв’язанні проблем, про які йшла мова у даній брошурі. Існують певні тренінгові програми, що дозволяють перевести мислення військових з так би мовити воєнного типу на мирне. Ознакою зрілості і відповідальності є визнання того, що у Вас/вашого військовослужбовця є проблема, і необхідно зробити певні кроки для її вирішення.

За матеріалами “Пам’ятки для сімей військовослужбовців, які повернулися із зони АТО”