ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД

За матеріалами «Пам’ятки для сімей військовослужбовців, які повернулися з зони АТО»   (За ред. Майстренко Т.М.,  переклад з англ. – Масик О.Л.).

Багато таких загальних проявів бойового стресу є також симптомами пост травматичного стресового розладу (ПТСР).   Однак  при  ПТСР  вони  значно  інтенсивніші, сильніше турбують, не зменшуються і не проходять. Якщо ці негативні прояви не стають менш інтенсивними протягом декількох місяців, або ж вони спричиняють значні проблеми у щоденному житті вашого військовослужбовця, час звернутися по професійну допомогу.

ПТСР – це виліковний стан, який діагностується клінічним психологом або ж психіатром. Це досить серйозний розлад, який може розвинутися після того, як людина побувала у травмуючій ситуації.

Симптоми ПТСР

• Переживання травмуючого досвіду (флеш беки).

Погані   спогади   про   травмуючі   події   можуть повернутися будь-коли. Людина може відчувати той же страх і жах, який вона відчувала безпосередньо під час події. Часом є подразник (тріггер), який запускає флеш бек, – звук, певна картинка або ж запах можуть викликати стресову реакцію або ж змусити знову пережити травмуючу ситуацію. Наприклад, багато ветеранів бойових дій реагують на запах диму або голосні звуки, відчуваючи тривогу або гнів.

• Уникнення або заціпеніння.

 Люди с ПТСР намагаються уникати речей, які можуть нагадувати їм про травматичну подію, яку вони пережили. Сюди належать і людні місця, ситуації (як у торгових центрах), де є надто багато виборів, або певні місця (гарячі і сухі території, степ, поле тощо). Також вони можуть закриватися, відгороджувати від себе почуття страху чи болю. Деякі використовують «оніміння, затерпання» почуттів, щоб приховати свої стресові реакції.

• Надмірна пильність або надмірне нервове збудження.

 Люди, що страждають  на ПТСР, можуть  постійно перебувати у стані підвищеної боєготовності, дуже швидко відчувають нервове збудження, гнів, легко лякаються.

Проблеми з засинанням, гнів, та труднощі з концентрацією є додатковими симптомами нервового збудження.

Фактори, які посилюють ПТСР.

Наскільки ймовірно, що у військового розвинеться ПТСР? Це залежить від багатьох факторів, таких як:

• наскільки сильною була психологічна травма;
• чи був він поранений;
• інтенсивність реакції на травму;
• чи був хтось з близьких поранений або ж загинув;
• наскільки сильною була небезпека для їх власного життя;
• наскільки сильно вони відчували втрату контролю над ситуацією;
• яку допомогу і підтримку вони отримали після травмуючої події.

 Кроки  до  вирішення  проблеми  та  отримання допомоги.

 1.            Спеціаліст повинен оцінити симптоми за допомогою інтерв’ю та тестів.

2.            Людина отримує інформацію про ПТСР, інші психічні стани і реакції на стрес та про те, як вони можуть впливати на неї.

3.   Вибирається механізм  допомоги із врахуванням інтересів  людини.  Він  може  включати  допомогу психолога, психотерапію, медитації, фізичні вправи, або ж лікар може призначити медикаментозну допомогу.

Існують ефективні методи боротьби з ПТСР. Когнітивно-поведінкова терапія  (КПТ) вважається
найбільш результативною. Експозиційна терапія – це КПТ,  де ви розказуєте про свій травматичний досвід знову і знову доти,  доки  спогади  не  перестають  бути  болючими.
Когнітивна терапія – це ще один підхід у КПТ. Він допомагає  розпізнати  пов’язані  з  травмою  думки  і змінити їх таким чином, щоб вони стали точнішими і менш неприємними.

ПТСР може зробити спільне життя з людиною, яка страждає від цього стану, дуже неприємним. Члени сім’ї людини з ПТСР можуть відчувати наступне.

• Симпатія. Ви можете співчувати своєму коханому, спостерігаючи страждання, яких він зазнає. Якщо Ви проявляєте ці почуття, це може допомогти військовому усвідомити вашу симпатію до нього. Однак будьте обережні, щоб не поводитися з ним, як з інвалідом. Люди з ПТСР, отримавши відповідну допомогу, зазвичай почуваються набагато краще.
•  Негативні почуття. Якщо вам здається, що ваш чоловік втратив ті риси, які Ви любили, для вас це усвідомлення може бути дуже важким. Найкращий спосіб уникнення негативних вражень – це дізнатися більше про ПТСР. Навіть якщо ваша кохана людина відмовляється від допомоги психолога, Ви отримаєте певні переваги від бесіди з психологом самі.
• Уникання. Ви можете уникати тих же речей, які уникає і ваш військовий, для того, щоб уникнути негативних реакцій. Або ж Ви можете боятися його реакції, якщо робите щось за його відсутності. Одне із можливих рішень поступово починати якісь справи і заняття, відвідувати різні події (концерти, масові заходи тощо). Спочатку Ви можете залишати військового вдома, якщо він так бажає, але у довготривалій перспективі Ви повинні домовитися про якісь спільні справи, спільний відпочинок тощо. Зверніться за психологічною допомогою, якщо демобілізований продовжує уникати і ухилятися від більшості спільних занять або ж часто забороняє вам це робити.
• Депресія. Це поширений стан серед членів сім’ї, де є людина з ПТСР, що спричиняє відчуття душевного болю або ж втрати. Якщо ПТСР триває довго, Ви можете почати втрачати надію, що ваша сім’я «знову стане нормальною». Якщо ваші звичні способи справитися зі стресом та підтримка не допомагають, необхідно пошукати зовнішню допомогу. Багато зі стратегій щодо подолання ПТСР також ефективні і для подолання депресії.
• Злість і почуття провини. Якщо Ви почуваєтеся відповідальною за стан вашого чоловіка, то Ви можете відчувати провину, якщо не можете зробити його щасливим. Ви також можете злитися, якщо він не може довго втриматися на одній роботі або зловживає алкоголем, або ж що він злиться чи нервується. Ви та ваша кохана людина можете справитися з негативними почуттями,  якщо  зрозумієте,  що   ці  почуття  не  є провиною когось, а лише реакцією на травму.
• Проблеми зі здоров’ям. Постійні почуття гніву, тривожності і/або пригніченості протягом тривалого періоду можуть мати негативний вплив на стан здоров’я. Крім того, такі погані звички як зловживання алкоголем, паління та відсутність фізичної активності можуть загостритися, якщо ви намагаєтеся подолати ПТСР у члена сім’ї.

Інші психологічні проблеми.

На жаль, ПТСР може бути не єдиною проблемою яка може трапитися після демобілізації. Спостерігайте за ознаками таких станів у вашого чоловіка/сина.

• Депресія.

 Ми всі сумуємо або почуваємося пригніченими час від часу. Це нормально для кожної людини. Однак, депресія – це зовсім інше. Вона триває довше та є більш серйозною, ніж звичайний сум або горювання. Поширеними симптомами є:

1. почуття пригніченості займає більшу частину часу, ніж нормальне світосприйняття;
2. втрата інтересу до хобі, занять спортом або іншої активності, яка приносила радість і задоволення;
3. постійна втома або відсутність сил;
4. відчуття, що справи ніколи не зміняться на краще.

• Думки про самогубство або самогубство.

 Бойовий досвід або реакції на бойовий стрес, особливо спричинені особистими втратами, можуть привести людину з депресією до думок про самопошкодження або самогубство. Якщо ваш близький так почувається, сприймайте це серйозно і знайдіть допомогу, зверніться до психологічної служби.

• Насильство і агресія.

 Насильство може мати такі форми: погрози, лайка, критика, жбурляння предметами,   конфлікти, штовханина, шарпанини    або ж бійка.  Ось деякі ознаки, що можуть свідчити про домашнє насильство:

1. прагнення контролювати поведінку інших або ревнощі;
2. покладання відповідальності за конфлікти і проблеми на інших;
3. суттєві перепади настрою;
4. словесне насильство (приниження, маніпулювання);
5. саморуйнівна поведінка або занадто ризикова поведінка, запеклі суперечки.

• Вживання ПАР (психоактивних речовин).

 Дуже   часто   військові   намагаються   зайнятися «самолікуванням». Вони вживають алкоголь або наркотики, щоб  блокувати неприємні думки,  почуття  або  спогади, пов’язані з досвідом,  отриманим у зоні бойових дій. Хоча алкоголь або медикаменти пропонують  ніби  «легке» позбавлення від проблем, зазвичай вони приводять до ще більших проблем. Оскільки у нашому суспільстві прийнято вживати алкоголь, буває важко визначити, чи є у людини проблема із вживанням алкоголю.

Про проблему з алкоголем може свідчити наступне:

• часте зловживання алкоголем;
• поява думок, що треба припинити вживання алкоголю;
• почуття провини або погане відчуття щодо вживання алкоголю;
• інші починають турбуватися або критикувати те, що людина багато п’є;
• вживання алкоголю вранці для «заспокоєння нервів»;
• проблеми з роботою, сім’єю, навчанням або іншими регулярними заняттями, що спричинені вживанням алкоголю.

Як члени сім’ї можуть допомогти при ПТСР.

• Розкажіть коханій людині, що Ви готові її вислухати, але зрозумієте, якщо їй не захочеться говорити.
• Дізнайтесь якомога більше про ПТСР. В Інтернеті є досить багато необхідної інформації щодо ПТСР.
• Сходіть разом до психолога або священика та візьміть участь у допомозі.
• Надайте своїй коханій людині певний простір, але заохочуйте до спільних занять, цікавої діяльності, до отримання радісних відчуттів. Механізми уникнення можуть примушувати їх сумніватися щодо потреби бути поряд з іншими людьми, однак намагайтеся підтримувати соціальну активність, оскільки підтримка є дуже важливою.