БЗкошт: Спільнокошт Земляків

Чи всі розуміють, що вчиняють насильство над своїми дітьми? Адже й досі панують певні стеротипи щодо методів виховання дітей.

Насильство може бути різне: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Фізичне насильство – нанесення дитині батьками або особами, що їх замінюють, вихователями та ін. фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, які заподіюють шкоду здоров’ю дитини, порушують її розвиток чи позбавляють життя.

Форми фізичного насильства:

Побиття, прочуханки ременем чи іншими предметами;
Катування;
Трясіння;
Удари, ляпаси, стусани, запотиличники;
Припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами;
Укуси;
Залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю;
Давання речовин або медичних препаратів, що викликають одурманення;
Спроби задушення або утоплення;
Використання різних предметів як знарядь катувань.

Сексуальне насильство або спокушання – використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослим чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб чи отримання вигоди.

Форми сексуального насильства:

Статеві зносини (коїтус);
Оральний і анальний секс;
Взаємна мастурбація, інші тілесні контакти зі статевими органами;
Залучення дитини до проституції, порнобізнесу;
Оголення перед дитиною статевих органів та сідниць;
Підглядання за нею під час роздягання, відправлення природних потреб, (навіть коли вона про це не підозрює).

Ви застосовували психологічне (емоційне) насильство, якщо:

Ще до народження не любили свою дитину;
Постійно або періодично словесно її ображали;
Загрожували;
Принижували її людську гідність;
Використовували образливі прізвиська;
Глузували з її зовнішності та здібностей;
Звинувачували в тому, в чому дитина не винна;
Демонстрували нелюбов, зневагу, неприязнь до дитини;
Поводилися з дитиною як зі слугою чи підлеглим;
Брехали;
Приховували від дитини рішення, які стосуються безпосередньо її та її долі (зокрема, про відвідини батьками чи опікунами);
Пред’являли вимоги, що не відповідають віковим можливостям;
Виявляли непослідовність у вихованні;
Кричали на дитину;
Перебивали, не давали висловитися;
Вселяли у дитину страх за допомогою дій, жестів чи поглядів, а також використовуючи свій зріст, вік;
Маніпулювали, формували почуття провини, весь час соромили дитину;
Звіряли дитині чи підлітку свої проблеми та душевні переживання, які непритаманні її віку і стали для неї психологічним тягарем;
Використовували дитину як передавача інформації другому з батьків чи іншому дорослому;
Застосовували ізоляцію;
Контролювали доступ до спілкування з одним із батьків, однолітками, братами і сестрами, бабусею, дідусем, іншими дорослими;
Погрожували кинути її, віддати до дитячого будинку, іншим батькам тощо;
Погрожували самогубством, заподіянням фізичної шкоди собі або рідним;
Погрожували насильством стосовно інших, значущих для неї осіб, істот чи предметів (батьків, братів-сестричок, друзів, тваринок, улюблених іграшок тощо);
Використовували (або загрожувати використати) громадські інститути – релігійні організації, суди, міліцію, школу, спецшколу для дітей, притулки, родичів, психіатричну лікарню тощо.