БЗкошт: Спільнокошт Земляків

Мужні воїни повертаються додому … Усі випробування ніби позаду, але вже з перших днів стає зрозумілим, що на бійців знову чекає боротьба – із шкідливими стереотипами, підступними «мисливцями на людей», із недосконалістю наших державних структур та навіть – із самими собою.

Хто формує імідж учасників АТО

Період «першої закоханості» у колишніх вояків пройшов досить швидко, і за ним прийшло розуміння, що так само, як різними можуть бути вчені і вчителі, лікарі і робітники, двірники і продавці, такими ж різними можуть бути і ті, хто брав участь у бойових діях. Ось тільки останніх вчили ненавидіти і вбивати …

Добропорядні, законослухняні, самодостатні, зрілі, з почуттям власної гідності воїни мало помітні і практично не привертають до себе уваги. Вони просто живуть, працюють, вчаться, лікуються, цінують підтримку сім’ї, із вдячністю приймають допомогу і при цьому більше розраховують на себе, ніж на державу. У центрі загальної уваги, на жаль, опиняються ті, хто хоче вибити зі свого статусу максимальні дивіденди – політичні, матеріальні або хоча б моральні у вигляді самоствердження.

А ще – особистості демонстративні, деструктивні, істеричні, з неадекватною самооцінкою… Їх загалом не так уже й багато – відсоток не більше, аніж у суспільстві в цілому. Але саме вони, як це не сумно, негативно впливають на формування іміджу учасників АТО. Часто-густо це ті, хто з різних причин не змогли успішно адаптуватися до мирного життя, вчасно прийняти допомогу фахівців, вирішити свої психологічні проблеми…

Маски, які заважають жити

Як і інші люди, учасники АТО часом обирають для себе певну роль, своєрідну «маску», яка з часом починає керувати ними, не дозволяючи змінюватися, успішно адаптуватися до мирного життя, вибудовувати здорові стосунки з оточуючими, ставати повноцінними членами суспільства. Згадаємо деякі з подібних ролей та риси, які притаманні кожній із них.

«Правдошукач»: хвороблива принциповість, неготовність до сприйняття соціальних процесів у всій повноті. Чорно-біле сприйняття дійсності, пошук зрозумілого і однозначного супротивника.
«Соціально неповноцінний»: невміння самостійно вирішувати проблеми, ходити по інстанціях. Безробіття, в тому числі психологічне, неготовність повернутися до більш скромної підпорядкованої ролі в мирному житті. Розірвані соціальні зв’язки, погіршення сімейних відносин.
«Ветеран»: сприйняття ролі учасника АТО як головної в своєму житті, егоцентризм. Зупинка в професійному та особистісному рості. Небажання звертати увагу на весь спектр соціальних проблем, байдужість до інших людей.
«Вічний рядовий»: несамостійність, пошук «командира», який візьме відповідальність на себе за те, що робити і кого вважати ворогом.
«Командир»: пошук тих, ким можна керувати і ким командувати. Перебільшення своєї суспільної ролі, солдафонство, сімейний диктат.
«Адреналінщик»: роздратування проти звичайного способу життя, рутини. Пошук яскравих вражень, небезпечних ситуацій із загрозою для життя.
«Ностальгуючий»: сприйняття часу служби як найяскравішого періоду в житті. Ідеалізація товаришів по зброї, перебільшення їх відданості і дружби.
«Утікач»: пошук можливості повернутися в АТО як спосіб втечі від соціальних і психологічних проблем.
«Герой»: манія величі, зарозумілість, вимагання почестей, особливого ставлення до себе, в тому числі від близьких. Зневажливе ставлення до звичайної праці та сімейних обов’язків – не панська це, мовляв, справа.
«Самозванець»: сприйняття пільг, пошани і статусу учасника АТО як незаслужених. Хвороблива фіксація на епізодах панічних атак, хвилинах слабкості або розгубленості, звичайних в умовах бойових дій.
«Вічний винуватець»: деструктивне переживання провини (часто перебільшеної) у зв’язку із загибеллю товаришів, невиправданими втратами, поразками. Невміння «переварити» проблему, щоб рухатися далі.
«Людина-невидимка»: асоціальність, замкнутість, відчуження, підозрілість. Випадіння з поля зору соціальних служб, волонтерів, друзів, а часом і рідних.
«Обраний»: вседозволеність, пошук самовиправдань, теоретизування, чому йому дозволено більше, ніж іншим. Внутрішня розпущеність, незрілість, схильність до маніпулювання оточуючими.
«Крутий хлопець»: категоричність, брутаьність, хамство, сімейна тиранія, нестриманість, агресивність, невміння вибудовувати відносини з оточуючими.
«Жертва»: постійне жаління себе, скиглення. Перебільшення своїх колишніх випробувань і страждань. Небажання зрозуміти, що пережили рідні і близькі, «втеча у хворобу».
«Пільговик»: сприйняття себе як «вибивальника» пільг. Хвороблива фіксація на тих обіцянках, які держава не в змозі виконати. Війна з бабусями за безкоштовний проїзд у маршрутках. Споживацькі настрої, невміння взяти долю у свої руки.
«Суїцидальник»: реальні чи демонстративні спроби самогубства. Підсвідомі суїцидальні настрої, (відмова від лікування та реабілітації, небажання звертатися до фахівців) – нерідко на тлі психічних розладів.
«Недовірливий»: Страх визнання своїх внутрішніх проблем та відповідно страх звернення до неврологів, психологів, психотерапевтів, психіатрів. Переживання на тему «що люди скажуть».
«Недоторка»: дратівливість, істеричність, примхливість, інфантильність, чіпляння за слова – як нездоровий спосіб самоствердження.
«Життя на потім»: відмова собі і оточуючим в тому, щоб радіти життю, розвиватися, займатися чимось, що не пов’язане безпосередньо з війною. Відкладання усього життя на той час, «коли буде мир».
«Залежний»: зловживання алкоголем, наркоманія, інші шкідливі залежності, які лише поглиблюють психологічні проблеми. Нерідко є наслідком неготовності вирішувати перераховані психологічні проблеми.

Це досить умовна класифікація – адже одній людині можуть бути притаманні декілька ролей …

На щастя, більшість учасників бойових дій самостійно або за допомогою фахівців успішно долають всі труднощі адаптації до мирного життя, не дають маскам “прирости” до себе, виходять із кризи більш стійкими, зрілими, серйозними, самодостатніми людьми, наділеними новим умінням – гідно долати всі небезпеки і складнощі мирного життя.

Читайте продовження: “Полювання” на учасника АТО