БЗкошт: Спільнокошт Земляків

Психологи Києво-Святошинського ЦСПР системно працюють з родинами ветеранів, військових, загиблих бійців та ВПО, використовуючи сучасні методики. Сюжети про використання елементів зоотерапії у своїй діяльності психологом Оксаною Слєповою пройшли по всім найбільш відомим інформаційним агенціям світу: Асошіейтед Прес, Бі-Бі-Сі тощо і відповідно були надруковані в багатьох виданнях світу. Сюжети про роботу психолога Києво-Святошинського ЦСПР показали також як закордонні, так і місцеві телеканали. Пропонуємо вам публікацію про роботу Оксани за матеріалами іспанського видання «elDdiario.es»

За даними ЮНІСЕФ, в Україні близько 1,5 мільйона неповнолітніх дітей ризикують страждати від депресії, тривоги та посттравматичного стресу під час війни. І саме такі психологи, як Оксана Слєпова намагаються покращити психічне здоров’я дітей у розпал російського вторгнення. Оксана Слєпова вже понад 19 років працює психологом у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення (місто Боярка Київської області), який раніше був заснований для допомоги людям, що постраждали внаслідок Чорнобильської трагедії. Тепер діти та підлітки, дорослі, військові та вимушені переселенці можуть отримати допомогу, щоб подолати травматичний досвід, набутий під час російського вторгнення. Співробітники Центру надають психологічну терапію людям, які так чи інакше постраждали від війни.

Оксана відповідає на запитання італійського видання «elDiario.es» під звуки сирен ППО. За даними української влади, це одна з найбільших російських атак на Київ з початку вторгнення: над столицею летить близько 40 ракет, більшість з яких збиває ППО. Оксана Слєпова пояснює, що сидить у коридорі між двома стінами, щоб сховатися, а поруч неї сидить дитина. «Я чую вибухи. Це дуже страшно. Сподіваюся, ми переживемо цю атаку», – каже маленький хлопчик.

Кілька днів тому Оксана прикрасила творчу залу Центру сосновими гілочками та ялинковими іграшками, за вікном падав сніг… Деякі діти одягли новорічні шапочки та святковий одяг. Двері відчинилися, і увійшов чотирилапий гість: у кімнаті з’явився слухняний і грайливий американський пітбультер’єр Байс зі своєю вихователькою. «Діти були дуже раді, вони не очікували побачити собаку. Вони одразу побігли обіймати, гладити та цілувати песика. Вони навчилися ним командувати, годували його і дуже раділи, коли він почав їх облизувати. Вони були в захваті», – розповідає психолог про те заняття, свідком якого також стало агентство “Associated Press”.

«Мені здалося, що залучення собаки до терапії буде дуже доречним. При контакті з собаками навіть дуже тривожні, налякані та засмучені діти починають грати, відкриватися та посміхатися», – пояснює вона. Того дня Оксана вперше включила в терапію собаку – пізніше вона повторила цей досвід у центрі для дітей-сиріт.

Зараз Оксана організовує Різдвяне свято для понад 50 дітей, які не мають рідних. Мета цього заходу, за її словами, «зробити все можливе, щоб трохи полегшити життя дітей, які страждають від наслідків війни». Крім каністерапії (практики спілкування зі спеціально навченими собаками), Оксана Слєпова проводить індивідуальні консультації та різні види терапії. Використовує бесіди, піскову терапію, ароматичні масла, музику, мультфільми та дитячі фільми «для корекції негативних емоцій, подолання страхів, формування впевненості дитини в собі». Зараз, узимку, через постійні відключення світла та ранню ніч вона намагається заповнити приміщення яскравими кольоровими предметами.

Також психолог Оксана Слєпова лікує страхи дітей за допомогою арттерапії: «Цей метод не завжди швидко спрацьовує. Однак дуже часто арттерапія дозволяє дітям більш спокійно усвідомлювати свої емоції. Вони перестають сприймати свій страх як щось загрозливе».

Іноді психолог запрошує на свої сеанси різних фахівців, наприклад, музикантів або людей, які працюють з кіньми. На одному з сеансів іпотерапії були присутні доньки Ірини, яка з міркувань безпеки не хоче розголошувати своє справжнє ім’я. «Діти були в захваті, їм дуже сподобалося», – каже вона. Ірина та її родина приїхали на Київщину, тікаючи з Мелітополя, міста на півдні України, захопленого російськими військами в перші дні вторгнення. Її сім’ї довелося прожити в окупації сім місяців, – пояснює вона у розмові з «elDiario.es».

«Залишатися там було небезпечно. Мої доньки боялися щодня і щоночі, вулицями снували танки й військова техніка. Щоранку ми прокидалися від шуму літаків і гелікоптерів, які пролітали над будинком», – розповідає Ірина. «Коли дівчата чули ці звуки, вони закривали вуха і плакали. Ми полишили рідних, дім, роботу, домашніх тварин… Дуже важко залишати свій дім, не знаючи, коли ти зможеш повернутися, а дорога була довгою і напруженою», – додає вона. Ірина пояснює, що її дочки трьох і шести років потребували психологічної допомоги та відвідували психолога Оксану в Боярському центрі соціально-психологічної допомоги. «Вони часто плачуть, їм сняться страшні сни. Але зараз їм набагато краще. Вони спокійніші, щасливіші», – каже вона.

Список проблем, з якими зараз стикаються діти, довгий, каже Оксана: панічні атаки, депресія, нічні страхи, страх залишитися на самоті чи в темряві, нетримання сечі. Вона описує випадок, коли маленькі діти, що перебували на окупованій території в Харківській області, на північному сході України: «Від російських солдатів вони бачили такі жахливі речі, які не повинні бачити діти. Вони були налякані, не виходили на контакт, замикалися в собі, жахалися пронизливих звуків і боялися за життя своїх близьких».

Вона також наводить приклад дівчини, яка через ракетні обстріли боялася виходити з підвалу вдома і казала: «Я хотіла бути там весь час, мені там було спокійніше». Її мама дуже хвилювалася. Але війна торкнулася всіх родин українців. «У кожного члена сім’ї на фронті є батько, брат чи дядько. Більшість українців мають родичів, які перебувають на окупованій території. Тому терапія буде довгою, бо проблема залишається, війна триває. Важливо давати дітям знання та методики саморегуляції», – вважає Оксана Слєпова.

Зазвичай Оксана Слєпова працює з групами від 15 до 30 дітей, переважно з окупованих територій та з неповнолітніми, які залишилися в Україні під час бойових дій, а також із дітьми ветеранів, загиблих військових або зниклих безвісти батьків. Зазвичай вони відвідують заняття з Оксаною після уроків, а іноді й у вихідні. Вона також веде молодіжний клуб, який відвідують як діти різного віку, так і мами, «щоб зняти напругу, підвищити стійкість до стресів і відволіктися від своїх негараздів і проблем».

ЮНІСЕФ попереджає, що травми та страх можуть мати “тривалий вплив” на фізичне та психічне здоров’я дітей. З 24 лютого програми, підтримані ООН, охопили майже 2,7 мільйона дітей та опікунів, які отримали психосоціальну підтримку та допомогу. Однією з проблем є високий попит на психологів і те, що нелегко знайти достатню кількість професіоналів для задоволення потреб, як опублікувало спеціалізоване видання «Devex».

Інформаційні агенції, залучені до цього звіту, стурбовані тим, що війна може позначитися на психічному здоров’ї дітей. Водночас спільним для ситуації в Україні з іншими війнами є те, що неповнолітні мають більшу здатність адаптуватися до нової ситуації, оскільки їхній розум більш гнучкий, ніж у дорослих. Попри те, що їм важко справлятися із ситуаціями, які вони переживають, у неповнолітніх розум більш пластичний, менш жорсткий, і їм легше перетравити ті ситуації, які вони переживають.

«У неповнолітніх загалом психологічний вплив збройного конфлікту більший, але, на відміну від дорослих, відновлення відбувається набагато краще. Травматичні ситуації мають великий вплив, але за належного лікування вони здатні долати їх краще та швидше, ніж дорослі, які можуть втратити навіть працездатність», – каже керівник “Médicos del Mundo”.

Психолог Боярського центру соціально-психологічної реабілітації населення Оксана Слєпова зазначає, що за допомогою терапії діти «стають емоційно стабільнішими, розслабленішими, впевненішими в собі». Вони також знаходять нових друзів, діляться власним досвідом складних життєвих обставин, отримують підтримку. Після двох тижнів роботи, наводить приклад психолог, емоційний стан діток із Харкова «поступово стабілізувався» і тепер «вони знають психологічні прийоми, які можуть використовувати під час панічних атак».

За матеріалами статті італійського видання “Eldiario.es”.