Позначка: інваліди АТО - ЦСПР. Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення Позначка: інваліди АТО - ЦСПР. Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення

Протезування бійців АТО

протезуванняДержавна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції докладає чимало зусиль  щодо  здійснення  гарантійного, післягарантійного та сервісного обслуговування високофункціональних протезів, які встановлювались за державною програмою закордонного протезування постраждалих учасників АТО, на території  України.

Як повідомляє Алла Ромашко, керівник громадської організації “Життя без меж”, соціального партнера Служби  у проекті протезування верхніх кінцівок компанією з виробництва протезів з електронним інтелектом“Corpora S.u.r.l.” (Італія), на базі протезно-ортопедичного підприємства “Ортотех Сервіс”  у Києві розпочато роботи з виконання остаточних куксоприймачив та надання сервісного обслуговування бійцям, відпротезованих італійським підприємством.

Служба і надалі  сприятиме  організації  діяльності з надання якісних послуг з сервісного та гарантійного обслуговування високотехнологічних протезних виробів саме на підприємствах в Україні.  Щоб кожний поранений боєць мав змогу якнайшвидше інтегруватись в суспільство.




Реабілітація учасників АТО

data-foto-29-600x600Інформаційна карта для учасників АТО щодо забезпечення технічними й іншими засобами реабілітації в Україні.

ЯКІ ПРАВОВІ ПІДСТАВИ?




Протезування

image3Інформаційна карта для учасників АТО щодо протезування (ортезування) виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні

ЯКІ ПРАВОВІ ПІДСТАВИ?

КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ З ПИТАНЬ ПРОТЕЗУВАННЯ?




До уваги учасників АТО – інвалідів

Logo-PfP-final-Ukraine-medic

МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТ

ПРОГРАМА АКТИВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»

для травмованих діючих та звільнених військовослужбовців і персоналу сектора безпеки і оборони України

Цільова група:

Військові та бійці добровольчих батальйонів, що отримали важкі поранення у зоні проведення АТО.

Терміни реалізації програми:

Червень 2016 – грудень 2017 р. (18 місяців)

Про програму активної реабілітації «Повернення до життя»
Учаснику програми активної реабілітації «Повернення до життя»
Анкета учасника програми активної реабілітації «Повернення до життя»
Контакти координаторів програми
Графік проведення таборів активної реабілітації

Опис програми:

Програму планується реалізовувати на базі підприємства Національного паралімпійського комітету України «Західний реабілітаційно-спортивний центр», що розташоване в унікальному природньому середовищі гірських Карпат на висоті 800-900 метрів над рівнем моря (Львівська обл., Турківський р-н, с. Яворів).

Програма орієнтована на покращення психоемоційного стану цільової групи; формування психології оптимізму попри ураження, в т.ч. суттєві, здоров’я людини, її реальної готовності до інтеграції в «звичайне» оточення/життя; оволодіння навичками максимально самостійного життя незважаючи на отримані травми та порушення, але враховуючи їх.

Завдання програми:

Отримати суттєві позитивні зрушення в психологічному та загально фізичному стані учасників;
Забезпечити оволодіння учасниками необхідними вміннями та навичками щодо самообслуговування, незалежності від сторонньої особи в побуті для інтеграції та адаптації у повсякденному житті;
Через параліміпійську методологію скерувати учасників до подальших систематичних занять фізкультурою та спортом та орієнтувати на подальшу професійно-трудову діяльність.
Програма сприятиме комплексній реабілітації учасників (цільової групи). Зокрема включатиме компоненти:

  • психологічна реабілітація;
  • фізична реабілітація та адаптація, в т.ч. оволодіння навичками використання допоміжних і компенсаторних засобів, технічних засобів реабілітації;
  • реабілітація засобами фізичної культури і спорту, набуття компенсаторних можливостей організму через тренування, використовуючи систему паралімпійської підготовки;
  • надання можливостей занять спортом через початкову паралімпійську підготовку з подальшим скеруванням до занять фізичною культурою та спортом за місцем проживання в регіональних центрах системи «Інваспорт»;
  • побутова та дозвіллєва терапія;
  • соціальна реабілітація та орієнтація на подальшу професійно-трудову діяльність.

Формування реабілітаційних груп:

Програма передбачає реабілітацію людини тільки після виписки із медичного закладу і стабілізації її стану здоров’я (після завершення гострого періоду).

Реабілітаційний курс розрахований на 12 днів (два тижні) для кожної особи, з можливістю повтору (за необхідності) через 3-5 місяців.

Передбачається формування реабілітаційних груп чисельністю 10 осіб, залежно від рівня складності уражень учасників. Групи формуватимуться за нозологічним принципом (типом уражень), наприклад: порушення опорно-рухового апарату, в т.ч. ампутації кінцівок, порушення зору, слуху, травма хребта та спинного мозку, черепно-мозкові травми тощо.

Підставою для відмови щодо участі у програмі може бути нестабільний стан особи, наявні відкриті або в стадії загоєння рани, потреба постійного медичного супроводу, протипоказання лікарів.

Підходи в реабілітації:

Залежно від специфіки групи (нозології) буде формуватись чисельний та якісний склад команди фахівців.
Важливою складовою програми є використання принципу «рівний – рівному», шляхом залучення інструктора активної реабілітації (в т.ч. паралімпійця), яким є особа з інвалідністю (особа на колясці, з ампутацією кінцівки, з церебральними ураженнями, порушенням зору і т.п.), що зазнала аналогічної травми, але змогла відновити порушені або компенсувати втрачені функції, та на даний час веде активний спосіб життя. Цей інструктор активної реабілітації, як особа з інвалідністю, має досвід проходження курсу реабілітації, володіє методиками адаптації людини з конкретним нозологічним ураженням.

Виконавці програми:

Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» (НАІУ)
Національний комітет спорту інвалідів України» (НКСІУ)

Підтримка програми:

Трастовий фонд НАТО з медичної реабілітації
Міністерство соціальної політики України
Міністерство молоді та спорту України

За участі:

Українського центру фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»
Підприємства Національного паралімпійського комітету України «Західний реабілітаційно-спортивний центр»
Громадських організацій людей з інвалідністю




ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНІЧНИМИ ТА ІНШИМИ ЗАСОБАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції

852315_lDETAIL_PICTURE_757215_67674543Держава гарантує безоплатне та позачергове забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції, незалежно від установлення їм інвалідності.

Вартість виробу для  учасника АТО установлюється залежно від його потреб та не обмежена в сумі.

До технічних та інших засобів реабілітації належать:
– протезні вироби (включаючи протезно-ортопедичні вироби (ортези, протези), ортопедичне взуття);
– засоби для пересування (крісла колісні);
– спеціальні засоби для самообслуговування та догляду допоміжні засоби для особистого догляду та захисту: наколінники, налокітники, рукавиці на протез, чохли для кукс верхніх та нижніх кінцівок, вкладиші із силіконової або селевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок, подушки протипролежневі та інші;
– допоміжні засоби для особистої гігієни: крісла-стільці, сидіння на унітаз, сидіння-надставки на унітаз, щипці для туалетного паперу, стільці, табурети, сидіння для ванни та душу, східці, підставки для ванни, умивальники);
– допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому (палиці, милиці, ходуни, поручні);
– меблі та оснащення (столи, меблі для сидіння, ліжка, матраци протипролежневі, перила та поручні, брусся, опори).

 Перелік необхідних документів для отримання технічних та інших засобів реабілітації

·        паспорт (копія та оригінал);

·        ідентифікаційний код (копія та оригінал);

·        рішення військово-лікарської комісії чи висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в забезпеченні необхідним виробом;

·        витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), з відомостями про участь в антитерористичній операції (для військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців та працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів військових формувань, яким не встановлено інвалідність).

Куди звертатися?

Зазначений перелік документів особою або його законним представником подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.

Працівники органів соціального захисту населення:

·  нададуть ґрунтовну консультацію щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;

· ознайомлять із каталогами технічних та інших засобів реабілітації;

· ознайомлять із відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безкоштовне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;

· видадуть направлення на забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації.

Особа обирає протезно-ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування (ортезування) або ж забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації.

На обраному заявником підприємстві буде проведено огляд учасника АТО  та подальший супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

За детальнішою інформацією звертатися до Державної служби України з питань ветеранів, інвалідів та учасників антитерористичної операції:

01601, м. Київ, Музейний провулок, 12

тел.:    (044) 281-08-48,

            (044) 281-08-50,

            (044) 281-08-48.

Додаток:

1. Відповідальні особи структурних підрозділів соціального захисту населення.

2. Перелік протезно-ортопедичних підприємств вітчизняної галузі.




Рекомендації психологів сім’ям бійців, які перенесли ампутацію

images6565Для більшості бійців ампутація — один із найстрашніших наслідків війни. За словами майора медичної служби Андрія Чайковського, дослідження, проведені лікарями, показали, що для всіх, хто потрапляє в госпіталь, найстрашніше – залишитися калікою. Навіть померти вони не так бояться, як стати неповноцінним.

Про те, як сім’ї можуть допомогти ветеранам АТО впоратися з перенесеною ампутацією, пристосуватися до нової життєвої ситуації і подолати відчуття неповноцінності й непотрібності, розповіли співробітники Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України, психологи Анна Баца та Олександр Макаревич, а також старший ординатор клініки психіатрії ГВМКЦ (ГВКГ) Андрій Чайковський.

1. Забудьте про жалість. До бійця. До себе. В принципі. Йому потрібно адаптуватися до нової життєвої ситуації. Вам потрібно йому у цьому допомогти. Для цього потрібні сили, яких не буде, якщо ви витратите їх всі на жалість.

2. Забудьте слово “інвалід”. Це слово передбачає, що людина слабка, “поламана” і непрацююча. Вона – працююча. Вона зобов’язана жити повним життям.

3. Надмірна турбота небезпечна. Бійці прагнуть показати, що, не дивлячись на втрату кінцівки, вони сильні і можуть з усім впоратися самостійно. Якщо родичі будуть їм у цьому “заважати”, це гіперопікування тільки посилить почуття неповноцінності. Вона здатна спровокувати появу агресивності, дратівливості, замкнутості.

4. Уникайте таких формулювань, як “я думаю, тобі було б краще”. Повірте, ніхто з оточення не знає, як йому було б краще. Він завжди може відповісти – “мені було б краще з двома руками/ногами”. Використовуйте більш м’які питання. Наприклад, “як ти вважаєш,… що тобі було б краще”, “що ти реально хочеш зробити” (саме “хочеш”, а не “можеш”), “до чого ти прагнеш” тощо). Допомога має бути ненав’язливою, як непомітний сервіс офіціантів у дуже дорогому ресторані.

5. Підготуйте людину до повернення додому. Потрібно продумати елементарні побутові ситуації та питання, і максимально їх вирішити. Щоб боєць вдома відчував себе якомога комфортніше. З часом необхідно залучати людину до спільних нескладних дій (купівля смаколиків, подарунків, того, що їй хочеться), які приносили б радість і задоволення їй і оточуючим.

6. Просто будьте поруч. Забороніть собі приставати до бійця з розпитуваннями. Після прибуття з місця ведення бойових дій намагайтеся не ставити прямих запитань. Вони можуть викликати у вашого близького негативні емоції. Ні в якому разі не запитуйте у людини про бойові дії — вона може замкнутися в собі. Часто люди, які побували в зоні бойових дій, не люблять про це розповідати. Краще запитайте, як він себе почуває, чого він хоче у майбутньому, про що він мріє. Запитуйте “ЯК ТИ?”, А не “Як там?” (у зоні бойових дій). Вас насамперед, має цікавити стан людини, а не ті ситуації, які їй довелося пережити.

7. Краще, коли боєць розповідає психологу про те, що тривожить його та завдає болю. Психолог — це людина, яка володіє спеціальними знаннями, що дозволяють професійно надати допомогу у складних процесах відновлення душі та прийнятті складних, а іноді і трагічних ситуацій.

8. Виберіть психолога, з яким бійцеві буде комфортно. Якщо під час розмови він відчуває, що йому неприємно — відразу згортайте бесіду. Бійці чомусь вважають, що якщо до них прийшов психолог, значить так має бути і треба відбути розмову до кінця, навіть якщо це неприємно, щоб потім можливо стало легше. Жоден психолог не має права “загострювати рани”, які на даний момент вже є у людини. Тому пояснюйте: тобі некомфортно з цим фахівцем? Тоді “до побачення”, ми не хочемо більше з вами спілкуватися! Військовослужбовці повинні самі визначати зону свого комфорту.

9. Повноцінне життя для молодого чоловіка – це коли жінка поруч. Тому питання фізичної, сексуальної привабливості для них вкрай важливі. Якщо потрібно переконати людину, що вона не втрачена, що боєць привабливий для своєї партнерки (не важливо, дівчини або дружини), — робіть акцент на його ексклюзивності. “На двох ногах всі вміють ходити, а ти ось на одній спробуй”. “З двома руками кожен все може робити”. “Так, ти не такий, який був раніше. Але ти живий, ти поруч. Це вже щастя. Все інше ми подолаємо РАЗОМ”.

10. Важлива мотивація – якщо людина хоче чогось досягти, вона шукатиме засоби і можливості. Дуже важливо, коли людина не просто знає, що він відновитися, але ще й сам собі встановлює терміни. Це означає, що він планує, ставить собі завдання, він їх виконує. Мотивацію потрібно виробляти. Його потрібно зацікавлювати. І обов’язково хваліть, після того, як близький домігся успіху, навіть мінімального. Працювати потрібно тільки похвалою, “заманюванням”, “пряником”.

11. Чоловіки — візуали. Для них важливо уявляти мету. Описуйте ті маленькі перемоги, до яких він має прагнути. Це включає зорову фантазію людини і мотивує її працювати над тим, щоб фантазія швидше здійснилася.

12. Шансів повернутися на військову службу після ампутації в Україні практично немає. Тому показуйте бійцю альтернативні варіанти подальшої діяльності. Він може бути інструктором, викладачем, реалізовувати певні проекти поза військовою системою. Шукайте і показуйте альтернативу. Людині потрібно допомогти змінити погляд на саму ситуацію. Вона не повинна замикатися в думці: “Я до цього робив так і тепер більше нічого не можу”. Потрібно робити!

13. Фантомні болі. Є кілька механізмів їх виникнення. Один із них – проростання нервових волокон у рубцеву тканину, де була ампутована кінцівка. Але такий варіант появи фантомних болів вимагає значного часу, який потрібен для того, щоб волокна проросли. У більшості випадків – це звичайний біль після операції і небажання змиритися із втратою кінцівки. Лікувати їх знеболюючими препаратами необхідно вкрай акуратно, щоб лікування не привело до появи залежності.

14. Якщо боєць стає дратівливим, вимагає анальгетиків для усунення болю і відразу заспокоюється, коли йому виписують таблетки, – щось йде не так. Потрібно звертатися до лікаря, міняти терапію.

15. Уважно стежте за тим, які препарати приймає боєць. Позиція “раз доктор щось призначив – треба пити” неприйнятна. Ви повинні знати, який препарат для чого прописаний, як він діє, коли його можна, а коли – не можна приймати, чи здатний він викликати залежність.

16. Підтримуйте тісний зв’язок з лікуючим лікарем. Боєць повинен знаходитися у нього на постійному контролі (хоча б у телефонному режимі).

17. Якщо людина схильна до депресивних станів – переконайтеся, що гострі, колючо-ріжучі предмети знаходяться від неї якомога далі. Відкриті вікна, газ – все, що становить загрозу життю людини і тим, хто її оточує, має бути мінімізоване.

18. Не потрібно людину насильно приводити у великі компанії друзів або родичів. Вона соромиться. Дуже соромиться. Бійця потрібно оберігати. Тільки якщо він сам готовий і згоден на активну соціалізацію – починайте виходити в люди.

19. Паралімпійська збірна України — одна з найуспішніших у світі. Вже кілька років поспіль на Олімпіадах вони досягають значно більших успіхів, отримують більше медалей, ніж звичайні олімпійці. Читайте їхні історії. Вони змогли домогтися багато чого, не дивлячись ні на що і всупереч усьому. Для того, щоб повторити їхній успіх, потрібно багато працювати. І це — можливо, більше того — реально.