13 жовтня 2011 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації відбулася робоча зустріч за проектом «Безпечна поведінка». У зустрічі взяли участь безпосередні виконавці проекту, представники ГО «Центр розвитку громад», методист інформаційно-методичного центру відділу освіти Києво-Святошинської райдержадміністрації Тетяна Гончарук, заступники з виховної роботи учбових закладів міста Боярка.

Із привітальним словом до присутніх звернулася Ангеліна Лахтадир, директор ЦСПР. Ангеліна Миколаївна зазначила, що співпраця із відділом освіти Києво-Святошинської РДА – один із пріоритетних напрямків роботи спеціалістів ЦСПР, наголосила на особливій важливості роботи з учнівською молоддю.

Методист інформаційно-методичного центру відділу освіти Києво-Святошниської райдержадміністрації Тетяна Гончарук розповіла присутнім про важливість співпраці різних структур у роботі з підлітками, повідомила про багаторічну співпрацю з Центром і про позитивний вплив на учнів ЗОШ району тренінгових занять, розроблених психологами Центру.

З інформацією про проект «Безпечна поведінка» виступила фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою ЦСПР Марія Кириленко. Марія Іванівна підкреслила важливість навчання підлітків уникати тих небезпек, котрі чатують на них у соціумі, а також презентувала учасникам робочої наради інформаційні матеріали. Кожен заступник із виховної роботи отримав інформаційний пакет: інформаційні листки та авторські статті спеціалістів ЦСПР, котрі можна використовувати у виховній роботі та під час батьківських зборів.

Найбільш досвідчений психолог із роботи з підлітками Оксана Слєпова зробила доповідь на тему «Тренінг як найбільш ефективна форма роботи з підлітками» . А заступник ЦСПР з методичної роботи Тетяна Бондаренко виступила на тему «Необхідність формування у підлітків психологічної готовності сказати тверде «ні».

Після загального обговорення було вирішено ряд організаційних питань, пов’язаних із реалізацією проекту. У робочій нараді також взяла участь Галина Олефіренко, методист з виховної роботи навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна (м.Боярка). Було обговорено можливість участі ліцеїстів у проекті, окреслено можливі шляхи співпраці між Центром та військовим ліцеєм .

З огляду на перспективи реалізації спільних проектів заступники з виховної роботи озвучили найбільш актуальні, на їх погляд, проблеми, що виникають у роботі з підлітками. Це, приміром, необхідність формування навичок впевненої поведінки; профілактика ранніх статевих зв’язків; окрема робота з хлопцями; Інтернет-залежність, зокрема, надмірне захоплення соціальними мережами; оптимізація стосунків між батьками та підлітками; профілактика підліткової злочинності.

 Докладніше про проект «Безпечна поведінка»

Актуальність проекту:

Проблема невміння протистояти тиску та відпрацьованим технологіям психологічної обробки пов’язана з великим колом питань. На нашу молодь чатують окремі злодії та злочинні структури різного ґатунку – від дрібних шахраїв до представників кримінальних угрупувань, котрі прагнуть затягти молодих людей до своїх тенет з корисливих міркувань. Наші юнаки та дівчата не завжди вміють розпізнавати істині мотиви корисливих ділків за красивими словами та методами психічного тиску. Життєво необхідно навчити нашу молодь говорити тверде «ні», достойно протистояти будь-яким методам заманювання та залучення до небезпечних угрупувань, нездорових розваг, шкідливих звичок.

Пиятика, тютюнопаління, наркоманія, ранні статеві зв’язки, підліткова злочинність – все це, на жаль, процвітає у молодіжному середовищі. Можна боротися окремо з кожною із означених небезпек, а можна вчити нашу молодь загалом протистояти будь-якій обробці, заманюванню, залученню до небезпечної поведінки та нездорового способу життя. Саме на це і спрямовано проект «Безпечна поведінка».

Мета проекту – навчити підлітків протистояти тим, хто намагається залучити їх до нездорових та шкідливих занять.

 Цільова група – тинейджери міста Боярка та пацієнти Київської обласної дитячої лікарні.

 Завдання проекту:

• Ознайомити тинейджерів із тими небезпеками, котрі на них чекають у соціумі;

• Навчити підлітків розпізнавати корисливі наміри тих, хто намагається залучити їх до соціально небезпечної поведінки;
• Навчити тинейджерів говорити рішуче «ні» тим, хто намагається ними маніпулювати;
• Мотивувати молодих людей до безпечної поведінки.

 За проектом буде розроблено та проведено ряд тренінгових занять для учнів боярських навчальних закладів.

 Інформаційно-аналітична служба ЦСПР

Любі наші батьки!

Ми пишемо вам від імені всіх дітей. Ми, підлітки, прагнемо уваги наших батьків, щоб вони дослухалися до наших прагнень, думок, переживань, намагалися розуміти наші вчинки, наші потреби. Хочемо, щоб ви нас розуміли, адже ми вас дуже любимо, хоч і не завжди слухаємось. Ви дивитесь на проблеми зі своєї точки зору, а ми – зі своєї. У таких випадках ми не розуміємо один одного. Ми хочемо, щоб хоч іноді ви ставили себе на наше місце і намагалися нас зрозуміти. Ми знаємо, що коли виникає недовір’я, то навіть якщо ми говоримо вам правду, ви думаєте, що ми вас обманюємо. Насправді це не так. Ми хочемо, щоб ви більше довіряли нам. Ми не хочемо все ускладнювати. Тому ми просимо вибачення, просимо пробачити нам всі невтішні ситуації і хочемо, щоб життя було прекрасне. Ми вас любимо! Просто знайте це!

* * *

Дорогі батьки, ми хочемо вам сказати, що ми вас дуже любимо, але іноді бувають такі ситуації, з яких неможливо вийти без конфліктів. І бувають такі випадки, коли, як ми вважаємо, ви не праві. Іноді батьки не розуміють нас і навіть не поважають і кричать. Батьки часом вирішують все криками, не даючи навіть можливості все пояснити та розповісти. І через це виникають непорозуміння і конфлікти, які призводять до масштабних сварок. Батьки ніколи не думають, що ми чогось не хочемо. Не дають сказати ні слова.

Коли ми «виграємо» розмову, то ви ще більше починаєте кричати! І коли ми отримуємо погані оцінки, дайте нам можливість виправляти їх самим. А не кричіть, що «ти позориш сім’ю». Деяким дітям потрібно приділяти більше уваги, бо наші молодші сестри й братики займають багато часу. Але незважаючи на все це, ми вас любимо і хочемо подякувати за все, що ви для нас робите!

* * *

Любі батьки! Виконуйте побажання ваших дітей, порівну приділяйте увагу своїм дітям, відпускайте їх більше на прогулянки, не будьте зразком у поганих звичках (куріння, алкоголізм). Ми дуже просимо, щоб батьки обдумували свої вчинки щодо розлучення, адже насправді, це дуже болюче для дітей. Ми прагнемо розуміння щодо спілкування з нашими друзями, щодо дозвілля. Дайте нам більше свободи і більше розділяйте наші погляди. Намагайтесь нас розуміти і підтримувати! Ви не розумієте наші вчинки, можливо, вважаєте їх нерозумними, можливо, це відбувається через те, що ви забули, якими ви були в дитинстві. Адже ми вчиняємо так, як ви це робили двадцять, тридцять, сорок років тому. Ви робите ті самі помилки, а тепер хочете нас від них захистити. Але ми хочемо жити власним життям і робити власні помилки.

Робіть нам більше подарунків, адже ми це любимо. Любіть своїх дітей!

* * *

Дорогі наші батьки, ми виражаємо думки підлітків та їх бажання, звернені до вас. Багато підлітків не можуть порозумітися зі своїми батьками, і, на жаль, не кожен з них може розповісти про свою проблему. Зрозумійте нас! – це наше гасло, під яким ми хочемо достукатися до ваших сердець. Більше нам довіряйте, давайте більше свободи (чим більше ви забороняєте, тим більше цього хочеться). Більше спілкуйтеся з нами, пізнавайте наш внутрішній світ, проводьте з нами більше часу. Допомагайте нам у навчанні, більше звертайте уваги на наше здоров’я. У нас такий період у житті, коли хочеться все спробувати, наприклад, шкідливі звички. Не тисніть на нас, краще просто поговоріть із нами. Не вплутуйте нас у свої проблеми. У деяких моментах вашого життя вам здається, що ми вас не любимо, не розуміємо. Але насправді це не так. Ви для нас найголовніше в цьому житті. Тому ми просимо, щоб ви про це ніколи не забували.

* * *

Любі батьки, ми так прагнемо вашої уваги та підтримки. Не примушуйте нас розповідати те, чого ми не хочемо. Намагайтеся вирішити всі дитячі проблеми мирним шляхом без фізичного втручання. Запитуйте нас про наші бажання і намагайтеся здійснити їх. Прислуховуйтеся до нашої думки або поради. Якщо ви будете враховувати нашу думку, то ми будемо щасливішими і вдячними вам. Підтримуйте нас, і ми будемо підтримувати вас.

Дякуємо за розуміння, ми любимо вас. Ми вдячні вам за все, що ви для нас робите, і за те, що ви в нас є!

* * *

Більш серйозно сприймайте наші проблеми і допомагайте їх вирішити або хоч трошки підтримуйте нас морально. Розмовляйте з нами щодо відносин з людьми, які нас оточують. Серйозно сприймайте наш вибір. Підтримуйте і допомагайте нам у розвитку наших стосунків з дівчатами або хлопцями. Виявляйте більше розуміння щодо розпорядку нашого дня і не розпоряджайтеся нашим вільним часом, як вам захочеться, а беріть до уваги наші плани та ідеї. Любіть кожну дитину однаково у своїй сім’ї. Давайте право на особисте життя при наявності маленьких братиків чи сестричок. Не примушуйте нас втілювати у життя ваші нездійснені мрії. Дайте нам право вибору!!! Будьте добрими, візьміть до уваги наші побажання і підіть нам на поступки. Ми любимо вас, дорогі наші батьки!

* * *

Любі дорослі! Налаштуйтеся, будь ласка, на взаєморозуміння зі своїми дітьми. Більше звертайте увагу на їхні проблеми. Більше спілкуйтеся з ними на різні теми. У цей період їм це дуже потрібно. Їм потрібна людина, яка може їх вислухати та зберегти їхні секрети. Не розповідайте таємниці своїх дітей друзям, оскільки діти потім про це дізнаються, засмучуються і після цього мало вам розповідають. Цікавтеся життям своїх дітей, але знайте міру, оскільки багато батьків люблять порпатися в особистих речах своїх дітей.

Більше дізнавайтеся про їхні взаємовідносини з друзями, тому що часто діти замкнені в собі і можуть потрапляти під поганий вплив. Якщо в сім’ї є декілька дітей, незалежно від їхнього віку, порівну розподіляйте увагу і любов між ними. Тому що деяким дітям бракує уваги батьків та їхньої турботи. Але не звертаючи увагу на всі труднощі і непорозуміння, ми вас все рівно любимо та поважаємо.

* * *

Любі батьки, ми просимо, щоб ви звернули увагу на нас, своїх дітей-підлітків. Вислуховуйте нас і підтримуйте у складних ситуаціях, тому що саме в підлітковому віці відбувається формування нашого характеру.

Кожна думка підлітка має обдумуватися разом із вами. Наприклад, шкідливі звички – це наші спільні проблеми, можливо, саме в такий спосіб ми намагаємося привернути вашу увагу.

Ми хочемо висловити вам велику подяку щодо нашого виховання, і ми хочемо вибачитись за всі прикрі випадки, через які ви червоніли за нас.

У важких ситуаціях у вашому житті вам здається, що ми вас не розуміємо і не підтримуємо, але це не так. Ми вас дуже любимо і завжди підтримуємо. І дякуємо вам, що ви є ясним сонцем у нашому житті, що завжди світить яскраво.

Вибачте нас, якщо щось із написаного вище здалося вам неприємним.

Напишіть нам відповідь!!!!

Ваші діти.

За матеріалами проекту “Сімейне порозуміння”

Мета проекту: сприяти оздоровленню сімейних стосунків шляхом соціально-психологічної роботи з підлітками та їх батьками

Завдання проекту:

• Спонукати підлітків та їх батьків замислитися про свої стосунки, сприяти пошуку шляхів порозуміння між ними.
• Навчити підлітків розпізнавати батьківську любов за тривогою та заборонами.
• Надати учителям і батькам підлітків інформацію щодо вікових психологічних особливостей перехідного віку та рекомендації психологів, як уникати сімейних конфліктів.

Цільова група проекту – це підлітки міста Боярка 15-17 років. Тренінговою програмою було охоплено 5 боярських шкіл та Києво-Святошинська районна класична гімназія.

Актуальність проекту:

Психологи та освітяни відмічають високу міру напруги в сім’ях, де є підлітки. Стосунки підлітків із своїми батьками часто набувають драматичних і навіть деструктивних форм. Нерідко батьки демонструють повну безпорадність щодо своїх дітей. Їхнє ставлення до підростаючих дітей коливається від уседозволеності до спроб повністю заборонити спілкування з однолітками. Від потурання асоціальній поведінці до гіпертривожності та гіперопіки.

Дуже часто проблеми з підростаючими дітьми є каталізатором конфліктів і між іншими членами сім’ї: чоловік і дружина не можуть дійти згоди щодо методів виховання дитини, а свекрухи та тещі в усіх бідах звинувачують невістку чи зятя. Нерідко це призводить до хронічного розбрату у сім’ї, розлучень та ін. Напружена до краю атмосфера підштовхує підлітка всіма силами рватися з «сімейного пекла» на вулицю до вільного невимушеного спілкування та життя «без заборон». І ось там на нашу молодь чатують серйозні небезпеки. Молоді люди активно шукають компанію, гуртуються не стільки за інтересами, скільки за розвагами, не завжди, на жаль, розумними і безпечними. Наслідки почасти дуже сумні: наркоманія, алкоголізм, ранні вагітності та аборти, ВІЛ/СНІД, підліткова злочинність, юнацькі суїциди. Практика показує, що проблеми в стосунках з батьками є нерідко тим «пусковим механізмом», котрий призводить до сумних, а іноді і до трагічних наслідків.

На жаль, непростий підлітковий вік нерідко супроводжується у школярів погіршенням стосунків і навіть конфліктами з учителями. Практика показує, що набагато ефективнішою є робота з тінейджерами так би мовити «на нейтральній території» і з незалежними спеціалістами. А найбільш ефективною формою роботи є тренінгові заняття, під час яких молоді люди в спокійній, невимушеній атмосфері, далекій від шкільної та сімейної напруги, можуть вільно висловлюватися, програвати травмуючі моменти і в результаті зняти внутрішні «захисні механізми», щоб без перешкод сприйняти необхідну для них інформацію, замислитися над своєю поведінкою.

Важливо підкреслити, що в конфлікті «підліток – дорослий», зазвичай, винні обидві сторони. Психологи відмічають, що батьки нерідко перебирають міри щодо контролю над своїми майже дорослими дітьми, не довіряють молодим людям, можуть навіть ображати їх та принижувати. Тому ми вирішили навести звернення підлітків до своїх батьків з надією, що дорослі дослухаються до прохань (а іноді волань) своїх дітей.

Якщо ж конфлікти із вашими підростаючими дітьми вам видаються занадто драматичними, ви завжди можете звернутися по безкоштовну психологічну допомогу до Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації (тел. 46-851)

Солдатам на фронті, які звершували Перемогу в найжорстокішій, кровопролитній війні минулого століття і дожили до цього часу, приділили максимум уваги і почестей. Їх привітали: директор згаданого центру Лахтадир Ангеліна Миколаївна, очільник міської організації ветеранів війни – Грецький Борис Артемович, депутати міської ради Арчаков Андрій Миколайович та Гурнак Людмила Дмитрівна, голова Києво-Святошинського Червоного хреста Заіченко Лідія Миколаївна. Вона вручила групі ветеранів іменні подарунки. Зі словами шани та подяки воїнам-визволителям звернувся до присутніх і міський голова Тарас Григорович Добрівський.

Головний диригент цього заходу Чвертка Клавдія Іванівна, яка впродовж 27 років була керівником клубу «Ветеран», представила присутнім шанованих колишніх фронтовиків. Їх вітали бурхливими оплесками.

Перед учасниками зустрічі з піснями виступили Людмила Сергіївна Ліщинська, Ольга Михайлівна Шимко, Анна Тимофіївна Батурська, Надія Микитівна Миронюк.

На завершення урочистостей для ветеранів-фронтовиків був організований святковий стіл.

Розпочала засідання Антоніна Володимирівна Іщенко – начальник відділу з питань комплексного медико-санітарного забезпечення постраждалих громадян Департаменту у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Міністерства надзвичайних ситуацій. Вона нагадала, що одна дванадцята частина всієї території України – радіоактивно забруднена. Ця площа складає понад 54 тисячі квадратних кілометрів. На ній розташовано 2 293 населені пункти, де зараз проживає понад 2 мільйони людей, серед них – понад 450 тисяч дітей. Відповідно до законодавства України 2 254 471 житель визнаний потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (з них 260 807 – ліквідатори). Усі вони забезпечені соціальним захистом.

– Проблеми, породжені Чорнобильською катастрофою, на жаль, з роками не зникають. Вони трансформуються в інші, а деякі з них, насамперед, соціально-економічні – загострюються. Загалом же, за ці роки радіаційна ситуація в постраждалих регіонах України значно поліпшилася. Цьому сприяли як природні процеси, так і державні програми з мінімізації наслідків: дезактивація, впровадження контрзаходів у сільськогосподарському виробництві тощо. Усе менше залишається територій, де спостерігається перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування. За підрахунками МНС України в бюджеті на лікування постраждалих мало би бути 175 мільйонів грн. у рік, насправді ж виділяють тільки 900 тисяч грн. Пріоритетними для держави залишається відродження території, реабілітація земель, збереження здоров’я, оздоровлення постраждалих, – зазначила доповідач.

Антоніна Володимирівна також торкнулася роз’яснень стосовно рішень щодо змін статусу населеного пункту (виведення за межі зон радіоактивного забруднення, переведення з однієї зони до іншої). Прийматимуться такі рішення тільки за поданнями обласних рад на підставі експертних висновків МНС України та наукових установ.

Утім, поліпшення радіологічної ситуації, за словами А.В.Іщенко, дозволяє сьогодні розглядати питання про виведення цих населених пунктів за межі зон радіоактивного забруднення, повне зняття будь-яких обмежень, зміни режиму ведення господарської діяльності на цих територіях. Це дозволить розгорнути інвестиційні програми з відновлення соціально-економічної інфраструктури, повернення земель до використання за призначенням. Тим самим створюватимуться нові робочі місця, поповнюватимуться місцеві бюджети. У той же час соціальний моніторинг визначив недоцільність зведення політики подолання наслідків Чорнобильської катастрофи лише до соціальної допомоги. Адже це в багатьох випадках призводить до вилучення із сфери активного життя великої кількості постраждалих громадян, а в деяких випадках і до їхньої соціальної деградації. Тому зараз в основу державної політики поряд з радіологічною і медичною реабілітацією закладаються принципи соціальної реабілітації населення й економічного відродження «потерпілих» територій.

Досвід Чорнобильської катастрофи показав, що свого часу несвоєчасне і недостатнє інформування населення про аварію на ЧАЕС створили умови для формування соціально-психологічної напруги в суспільстві. Тому одним з основних елементів державної політики в сфері подолання наслідків є гарантований доступ населення до інформації про радіологічну ситуацію на забруднених територіях. Але й донині існує занепокоєння і страх населення перед радіацією, зумовлений недовірою до офіційної інформації. Як наслідок, виникає перекручене уявлення людей про радіацію та її вплив на здоров’я. Іншими словами – люди мають неадекватні уявлення та розуміння природи радіаційних ризиків і надмірно песимістичні уявлення про власну можливість їх контролювати. Враховуючи ситуацію, що склалася, Міністерство надзвичайних ситуацій України впровадило низку успішних заходів та проектів. Так, наприклад, у міністерстві вже 4 роки поспіль проводиться Інтернет-конференція. Мешканці України та інших країн світу мають змогу задавати вітчизняним вченим будь-які запитання стосовно наслідків Чорнобильської катастрофи. Також у містах Бородянка, Боярка, Іванків, Славутич функціонують Центри соціально-психологічної реабілітації Працівники їх – психологи, соціологи, соціальні педагоги, фахівці із зв’язків з громадськістю покликані інформувати населення з усіх питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тільки цілеспрямована взаємодія всіх гілок влади, громад та міжнародних організацій у питаннях подолання наслідків Чорнобильської катастрофи дозволить комплексно вирішити складні проблеми у найбільш напруженій сфері суспільства, – наголосила представник МНС.

– Чи може так статися, що після проведення моніторингу місто Боярка, яке має статус 4-ї зони, втратить його? – запитав присутній на засідання представник місцевих ЗМІ В. Ф. Сліпко.

– Зараз треба інакше дивитися на ці питання: пріоритетом має бути економічне відродження. Боярка – це чиста екологічна курортна зона. Чому б з неї не зняти штамп забрудненої зони? Чи не краще кошти, надані зараз на пільги громадянам, використати на необхідне для розвитку всієї Боярки? Це має вирішуватися на найвищому державному рівні, а також місцевою владою разом з мешканцями.

Відповідь на це запитання, яке стосується всіх боярчан, доповнив М. А. Одарченко– заступник ГУ Київської ОДА з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

– До території 4-ої зони у Київській області віднесено 438 населених пунктів. А всього їх у нас 560. З них 82 відсотки підлягають виведенню з цієї зони. Чому? На підставі документів 1991 року заміри радіації було зроблено вперше, тоді в країні не було правової бази, і головне – нормальних приладів. Рівень радіації встановлювали за дозою, яку отримувала людина, а також за аналізом грунтів на вміст стронцію та цезію. Боярку оточували села, з яких привозили забруднену радіацією продукцію, тому це також бралося до уваги. Населеним пунктам – Ворзелю, Макарову було надано статус зони під тиском певних кіл держави. Але зараз уже є нормативно-правова база, згідно з якою статус зони змінюється тільки за поданням відповідних обласних рад. Крім цього повинні бути експертні висновки наших науковців та Міністерства екології, яких поки що нема. Для міст, розташованих у зоні, великим негативом є те, що до них не йдуть інвестори. Не слід забувати, що розпад радіонуклідів відбувається також природнім шляхом – отже ситуація поліпшується реально. Якщо екскурсантів допускають вже і в зону відчуження, то не дивно, що є пропозиції щодо змін статусів міст, розташованих у зоні.

– Що конкретно робить держава для реабілітації земель? – поцікавилася боярчанка, письменниця, історик Наталія Барановська.

– Землі засівають бобовими, гречкою та іншими рослинами, які слугують очищувачами грунтів. На жаль, минулого року на це виділялися дуже незначні кошти, тому ця програма здійснювалася вибірково у найзабрудненіших районах Волинської та Житомирської областей. У цьому році уряд пообіцяв виділити більше коштів, але поки що їх немає. Пообіцяли також збільшити видатки і на стаціонарне лікування. Розрахунки МНС є, ми їх подаємо щороку. Зараз основний вплив радіації відбувається лише через продукти харчування. Радіацію несе не повітря, не вода, а саме продукти.

Голова громадської організації асоціації багатодітних родин у Боярці «Велика сім’я» та представник міжнародного благодійного фонду «Здоров’я українського народу» С. І. Чуткий акцентував увагу на тому, що є тенденція недооцінювати можливості громадських організацій в питанні залучення коштів. Протягом 5-ти років пан Сергій працював координатором Чорнобильської програми ООН «Відродження та розвиток по Києво-Святошинському району», тому добре обізнаний з чорнобильською проблемою. Коштів дійсно не вистачає, але на його переконання громадські організації можуть залучати чималі кошти і за умови розвитку партнерства між владою і ГО. Якби враховували всі можливості громадських організацій і можливості держави, то можна було б вирішувати реальні проблеми. Все це повинно відбуватися під чітким контролем громадських організацій, оскільки в людей немає повної довіри до влади стосовно цільового використання фінансів.

– Оскільки фундаментальні рішення залежать від загальнодержавних програм, тому як дивиться на соціальне партнерство місцева влада? Яке практичне втілення ідей соціального партнерства на теренах Боярки?

На це запитання відповів заступник боярського міського голови В. М. Дубовецький:

– За статистичними даними у нашому місті проживає 366 ліквідаторів ЧАЕС і 121 евакуйований. В зоні забруднення мешкає 24 198 осіб і 3 950 дітей, котрі народилися після аварії на ЧАЕС. Щорічно міський бюджет втрачає через пільги населенню, що проживає в зоні радіологічного забруднення. Так, наприклад, за рахунок бюджету міста харчування дітей ДНЗ є безкоштовним. У той же час, нормативи бюджетної забезпеченості на освіту однакові як для міст, що перебувають у зоні посиленого екологічного контролю, так і для «чистих» міст. Також держава надає пільги щодо сплати земельного і транспортного податків, у результаті чого бюджет міста недоотримує значні кошти. Наприклад, від сплати податку на землю можна було б мати 4,5 млн. грн. Через недоотримання податків з власників транспортних засобів немає можливості утримувати дороги міста в належному стані. Бюджетних коштів також не вистачає на соціальні потреби боярчан та розвиток міста.

Як варіант виходу із ситуації пропонується вивчити модель вільної економічної зони. Важливо, що від моменту оголошення ВЕЗ до початку процесу стабілізації, як правило, потрібно 10 років, протягом яких можна було б відшукати якісь переваги для міста, щоб зацікавити інвесторів. Також потрібен комплексний фаховий підхід до вивчення ситуації, ретельного аналізу всіх складових життєзабезпечення громадян. Результати допомогли б вишукувати оптимальні шляхи розвитку міста Боярки, – зазначив В.М. Дубовецький.

У ході розмови учасники засідання наголошували на тому, що саме визначення поняття соціального партнерства потрібно розглядати як систему стосунків між найманими працівниками, трудовими колективами, профспілками і громадськими організаціями. Тобто громада з одного боку, роботодавці (бізнес) – з іншого, і держава та органи самоврядування (влада) – з третього. Власне, суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами й прошарками. Про елементарний, початковий, найбільш дієвий показник соціального партнерства в Боярці свідчить такий приклад. Під час місячника з благоустрою міста з ініціативою виступила громадська організація «Юнісфера», члени якої закликали боярчан до участі в благоустрої міста. А коли для цього потрібні були агітаційні палатки, яких в боярській міській раді не було, то в цьому допомогли підприємці. Така взаємодопомога була і при ремонті опалення для дітей-сиріт, що залишилися на початку зими без тепла. На місце виїхали депутат, бізнесмен, керівник комунального господарства і представник влади. Вечором опалення вже працювало. Тобто, влада згуртувала необхідних людей навколо проблеми, бізнесмени дали матеріали, а комунальники полагодили.

– Душа рветься допомагати, – ділиться Л. М. Яременко. – Інколи складається така ситуація, що не допомогти людям просто не можна, але хочеться, щоб і вони нас почули. Ось нещодавно ми написали 500 запрошень мешканцям, щоб вони разом з нами вийшли на суботник. Дуже прикро, але практично ніхто не відгукнувся.

А. М. Арчаков запропонував створити певний фонд, куди підприємці могли б жертвувати кошти на соціальні нужди. А відповідальність за їхнє використання слід покласти на громадські організації.

Як видно, на засіданні відбулася конструктивна розмова, корисна і для влади, і для населення.

Валентина СІРОДАН, Боярка-інформ

На слуханнях були присутні представники МНС України, Київської ОДА, Києво-Святошинської РДА, Боярської міськради, підприємці, представники багатьох громадських організацій.

З привітальним словом до поважного зібрання звернулася директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир.

Начальник відділу з питань комплексного медико-санітарного забезпечення постраждалих громадян Департаменту у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи МНС України Антоніна Іщенко виголосила доповідь на тему «25-ті роковини аварії на ЧАЕС як новий етап соціально-економічного розвитку постраждалих територій». Антоніна Володимирівна відповіла на численні запитання представників громадськості, пояснила політику МНС у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, висвітлила ряд конкретних питань стосовно медико-санітарного забезпечення постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Заступник Головного управління Київської ОДА з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Одарченко М.А. розповів про соціально-економічний розвиток Київської області як однієї з найбільш постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, торкнувся болючого питання скасування зони посиленого радіоекологічного контролю. Начальник відділу у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Управління праці та соціального захисту Києво-Святошинської РДА Спасіченко Г.Б. зупинилася на соціальному захисті постраждалих від аварії на ЧАЕС, що проживають у Києво-Святошинському районі.

Заступник боярського міського голови з соціальних питань Валерій Дубовецький змалював перспективи розвитку міста Боярка в разі скасування 4-ї зони, до котрої належить Боярка. Валерій Михайлович також висвітлив теоретичні засади соціального партнерства та можливості його практичного втілення.

Ця тема жваво обговорювалася представниками місцевого бізнесу та громадських організацій. Виступаючі наводили конкретні приклади успішної співпраці влади, бізнесу і громади у Боярці та в Києво-Святошинському районі. Ангеліна Лахтадир розповіла про значні напрацювання очолюваного нею закладу у реалізації соціальних проектів. Починаючи з 2006 року Києво-Святошинський ЦСПР реалізував уже 10 проектів, п’ять з котрих було профінансовано Боярською міською радою. Центр згуртував навколо себе ряд громадських організацій регіону і готовий надавати їм методичну допомогу по написанню малих проектів. Ангеліна Миколаївна запропонувала щороку проводити в Боярці конкурс соціальних проектів. З цього приводу висловились відомі у регіоні підприємці Андрій Арчаков та Людмила Яременко. Це давні друзі ЦСПР, котрі завжди готові до співпраці.

Було досягнуто рішення найближчим часом зібратися на робочу нараду по відпрацюванню конкретних питань стосовно проведення подібного конкурсу за участі представників ГО, бізнесменів та міської ради.

Захід пройшов під знаком соціального оптимізму і налаштування на співпрацю по соціально-економічному відродженню територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4 березня на базі Києво-Святошинського ЦСПР відбулося зворушливе, душевне, затишне свято до Дня 8 березня, котре організував жіночий клуб «Затишок» на чолі з Мартинюк Антоніною Антонівною. Серед почесних гостей були Боярський міський голова – Тарас Григорович Добрівський, депутат міської ради – Арчаков Андрій Миколайович, голова Боярської ради ветеранів – Грецький Борис Артемович, спеціалісти Центру, працівники Київської обласної дитячої лікарні та просто друзі.

З привітальним словом на початку концерту до всіх запрошених звернулася директор Центру Лахтадир Ангеліна Миколаївна, яка привітала усіх зі святом весни, добра і краси. Тарас Добрівський та Андрій Арчаков привітали жінок зі святом, побажали здоров’я, щастя та сказали ще багато теплих, ніжних, приємних слів на адресу жіночок , подарували їм квіти та солодощі.

Чвертка Клавдія Іванівна була, як завжди, неперевершеною, запальною, справжньою професійною ведучою свята. Вона приділила увагу кожній учасниці клубу «Затишок», розказала про долю кожної жінки, її життєвий та творчий шлях. З давалося, що Клавдія Іванівна вела діалог з кожним глядачем святкової зали.

Дуже вдалим вийшов образ Матері, який втілила Антоніна Мартинюк, котра подарувала «хліб – сіль» господарці Центру – Ангеліні Лахтадир. Художній та духовний «моторчик» колективу Ткаченко Валентина Григорівна дуже душевно прочитала вірш про трьох матерів. Шимко Ольга Михайлівна в парі з Антоніною Антонівною виконали нестаріючі, ніжні та лагідні «Чорнобривці». Після них Клавдія Чвертка та Антоніна Мартинюк виконали пісню для матерів, бабусь, прабабусь та дітей війни «Сивина».

Неочікуваним і приємним був перехід з ліричних пісень на веселі, кумедні частівки про старість, у яких Клавдія Іванівна згадала і маленькі пенсії, і інші соціальні проблеми . А згодом прозвучала пісенька про «бабушек – старушек» та ще раз довела усім глядачам, що артистки наші ніби й поважні, а насправді – молоді, веселі, енергійні дівчата. Ну, як максимум – чарівні жіночки, які люблять дарувати радість іншим.

Шимко Ольга Михайлівна та Ліщинська Людмила Сергіївна виконали кілька душевних пісень, від яких присутнім перехопило подих.

Свято виявилося настільки задушевним, невимушеним що навіть гості з глядацької зали просилися щось заспівати або розказати. Так, Сидоревич Олександра Федорівна, яка працює у кардіологічному відділенні лікарні, заспівала дуже позитивну пісеньку про стосунки між невісткою та свекрухою, а Знова Ніна Михайлівна прочитала кумедну гумореску.

Були в цей вечір і спогади про молодість та кохання. Ми з радістю прослухали улюблену всіма «Черемшину». Закінчився вечір теплими словами та доброю піснею «Посмішка», котра закликає посміхатися та радіти життю, щоб ніколи не покидав нас хороший настрій. Дякуємо спонсорам – Берестовській Любові та Чигрову Олександру, які надали солодощі до святкового столу. Як завжди, свято «Затишку» вдалося. Зі святом Весни, наші любі жінки!

Оксана СЛЄПОВА

«БІБЛІОМІСТ» допомагає місцевим громадам в Україні, модернізуючи доступ до інформації в публічних бібліотеках шляхом:

• Обладнання понад 1500 публічних бібліотек технікою, щоб покращити доступ громадян до інформації;

• Навчання працівників обладнаних бібліотек користуванню новітніми технологіями, щоб краще обслуговувати відвідувачів, а також створення 25 нових тренувальних центрів для бібліотекарів по всій країні;

• Допомоги бібліотекарям представляти інтереси бібліотек і отримувати ресурси, необхідні для задоволення потреб місцевих громад;

• Формування у суспільстві розуміння ключової ролі бібліотек і бібліотекарів та необхідності їх підтримувати.

ЧОМУ УКРАЇНСЬКІ БІБЛІОТЕКИ?

Інформація та доступ до неї є наріжним каменем зростання та конкурентоспроможності в сучасному світі. В той час як протягом останніх двох десятиліть Україна зробила значні кроки в розвитку економіки, бібліотеки в основному залишено осторонь позитивних перетворень. Як наслідок, мільйони людей не отримують необхідної інформації. Насправді, більше 75% населення України не мають можливості користуватись Інтернетом.

Проте, за умов належного інвестування та навчання, публічні бібліотеки можуть стати тією ланкою, яка дасть людям різних соціальних прошарків доступ до потрібної інформації. Завдяки програмі «Бібліоміст» публічні бібліотеки стануть життєво важливими громадськими центрами, де люди зможуть отримати необхідну інформацію, яку наразі в Україні знайти нелегко, у тому числі про вакансії, профілактику хвороб та можливості для малого бізнесу.

РОЗВИТОК ПРОГРАМИ:

• Протягом 2010 року програма обладнала більше 200 бібліотек України, а у кожній з 24 Обласних універсальних наукових бібліотек створено Регіональний тренінговий центр. Наразі курси навчання для бібліотекарів пройшли більше 2500 учасників.

• У жовтні 2010 року оголошено другий раунд конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету», щоб обрати наступну групу бібліотек-партнерів програми «Бібліоміст».

• До 2013 року понад 1500 публічних бібліотек в Україні буде обладнано для надання безкоштовного доступу до мережі Інтернет.

«БІБЛІОМІСТ» – ЦЕ СПІЛЬНІ ЗУСИЛЛЯ ТАКИХ ПАРТНЕРІВ:

1. РАДА МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОБМІНІВ (IREX)

IREX — це міжнародна неприбуткова організація, що адмініструє інноваційні програми, спрямовані на розвиток лідерського потенціалу для покращення якості освіти, зміцнення незалежних ЗМІ та сприяння розвитку плюралістичного громадянського суспільства. Заснована у 1968 році, IREX працює у більш ніж 50 країнах і налічує понад 500 фахівців.

Фундація Білла та Мелінди Гейтс обрала IREX для впровадження програми «Бібліоміст» в Україні. АГЕНТСТВО США З МІЖНАРОДНОГО РОЗВИТКУ (USAID) Американський народ, за посередництва Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), вже близько 50 років надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу. В Україні допомога USAID поширюється на такі сфери: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. З 1992 року USAID надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,6 мільярда доларів, щоб зміцнити процеси д е м о к р а т и ч н о г о р о з в и т к у , е к о н о м і ч н о ї реструктуризації та реформування соціального сектора в регіоні.

2. MICROSOFT

Заснована в 1975 році, корпорація Microsoft є світовим лідером у сфері програмного забезпечення, обслуговування та рішень, які допомагають людям і підприємствам повністю реалізувати свій потенціал. Для сприяння досягненню цілей програми «Бібліоміст» корпорація Microsoft безкоштовно передасть публічним бібліотекам України програмне забезпечення на суму близько 4,4 мільйона доларів США.

3. УКРАЇНСЬКА БІБЛІОТЕЧНА АСОЦІАЦІЯ (УБА)

Українська бібліотечна асоціація, заснована у 1995 році, є провідною організацією, що представляє інтереси українських бібліотекарів на національному рівні, проводить тренінги з новітніх тем, публікує матеріали, що сприяють професійному вдосконаленню і підтримує зміни в українському законодавстві, що стосується бібліотек. УБА стала партнером програми «Бібліоміст», щоб розробити навчальну програму для бібліотекарів і створити план з адвокасі для підвищення ролі бібліотечної справи в Україні. ГЛОБАЛЬНІ

4. БІБЛІОТЕКИ

Ініціатива «Глобальні бібліотеки» Фундації Білла та Мелінди Гейтс працює, щоб відкрити світ знань, інформації та можливостей для ширшого загалу.

«Глобальні бібліотеки», складова Програми глобального розвитку, працює у низці країн, система публічних бібліотек яких має не лише бажання, а й потенціал для впровадження комп’ютерних послуг та доступу до Інтернету, а також для навчання населення ефективно використовувати сучасні інформаційні технології. Корпорація Microsoft є партнером «Глобальних бібліотек» та надає програмне забезпечення учасникам програми, які звертаються до неї. Ініціатива «Глобальні бібліотеки» допомагає перетворити публічні бібліотеки у життєво важливий ресурс, що може покращити життя мільйонів людей.

ПРОГРАМУ «БІБЛІОМІСТ» ПІДТРИМУЄ МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КОНТАКТИ

Електронна пошта:

bibliomist@irex.ua

www.bibliomist.org

www.irex.org

Метою проекту є увіковічення пам’яті всіх воїнів великої Вітчизняної Війни. У 1995 році було видано восьмитомник «Книга Пам’яті України. Київська область». Оскільки пошукові роботи були не завершені і інформація в книзі неповна (тільки про загиблих воїнів), Київською обласною держадміністрацією було прийнято рішення про продовження пошукових робіт. До 70-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною має вийти уточнене і доповнене видання. Але воно матиме характер списків із обмеженою інформацією. Тому було вирішено додатково створити Боярську Книгу Пам’яті, в якій більш повно розкрити образ учасника бойових дій та доповнити книгу спогадами про Боярку 1941-1945 рр. Пошуки мають охопити кожну хату і кожну квартиру в місті Боярка. При цьому має розглядатися одночасно два питання: пошуки учасників бойових дій і пошуки спогадів про Боярку часів війни.