Вже протягом двох тижнів спеціалісти ЦСПР проводять у відділеннях КОЛД інформаційні бесіди та розповсюдження інформаційних листків на теми «Увага, ожеледиця» та «Обмороження».
Ожеледиця та великі морози –  ще один привід потурбуватися про дітей.
Мами, звісно, бажають бачити своїх дітей цілими та здоровими. Саме з цією метою співробітники нашого Центру намагаються бути хворим діткам і помічниками, і трошки «мамами». Тому, у вільний від процедур час ми запропонували нашим маленьким пацієнтам послухати іще раз прості, корисні та ненав’язливі поради щодо дій у небезпечні морози.

Читати далі »

Марія КИРИЛЕНКО

Гумор — інтелектуальна здатність людини помічати в явищах їхні комічні сторони. Саме слово має давньогрецьке коріння. В античній медицині стан людини описувався співвідношенням чотирьох рідин — крові, лімфи, жовтої і чорної жовчі, — які називалися «гумор». Вважалося, що співвідношення цих рідин визначає здоров’я і самопочуття людини.
Є різні форми гумору: іронія, пародія, сатира, сарказм, парадокс, анекдот, жарт, каламбур, оксюморон; у графічному вигляді — карикатура і шарж. А з молодіжного середовища до нас прийшли такі поняття, як стьоб і прикол.
Гумор буває добрий, вишуканий, тонкий, іскрометний, своєрідний, плаский, грубий, тупий, вульгарний, нижче пояса, злий; дитячий, студентський, солдатський; англійський, вірменський і навіть чорний…
Ми говоритимемо тільки про добрий, доброзичливий гумор, який додає оптимізму, прикрашає життя, робить його яскравішим, цікавішим, несподіваним.

Навіщо нам почуття гумору? Читати далі »

Марія КИРИЛЕНКО

Депресія — саме так хочеться назвати стан, який більшість із нас відчуває восени. Але не йдеться про справжню депресію. Слушніше говорити про певний занепад сил, нудьгу, тугу, зневіру… Попереду безпросвітні будні, купа проблем, невтішні соціально-економічні перспективи. А тут іще природа «допомагає» — дедалі частіше дарує похмурі сльотаві дні, тижні й місяці… Як наслідок — можуть спостерігатися знижений тонус, емоційний спад, млявість, сонливість, головний біль, підвищена стомлюваність, труднощі з концентрацією уваги, пригніченість, безпричинна дражливість, брак мотивації до роботи… Читати далі »

Это учреждение, расположенное по улице Крещатик в городе Боярка, имеет длинное название. Но все, кто сюда приходит, называют его коротко — «наш дом».

 Киево-Святошинский центр социально-психологической реабилитации населения и его информирования по вопросам преодоления последствий чернобыльской катастрофы (ЦСПР) был создан в 2000 году в рамках Чернобыльской программы ООН, а его официальное открытие состоялось 2 ноября 2001 года. За десять лет работы ЦСПР оказал помощь более 141,5 тысячи человек. Причем не только тем, кто сам сюда обратился.

 — В «Положении» о нашем Центре  сказано, что мы оказываем социально¬психологическую помощь прежде всего детям, находящимся на лечении в Киевской областной детской больнице, их родителям, а также медперсоналу, — рассказала “РГ” директор центра Ангелина Лахтадырь. — Второе направление нашей работы — помощь жителям Киево-Святошинского района. Мы ездим по селам и городам, распространяем информацию о безопасности проживания на загрязненной территории. Например, какие грибы можно собирать, какие продукты можно употреблять, а какие – не желательно.

Но самыми частыми посетителями центра являются, естественно, жители Боярки, которые обращаются сюда с самыми разнообразными проблемами: работы или учебы, семейной жизни, возникновения форс-мажорных обстоятельств.

 — Сейчас основной акцент в своей работе мы делаем на пропаганду здорового образа жизни, — продолжает Ангелина Николаевна. — У нас много различных программ, в частности “Стать мамой”. К нам приходят беременные женщины, часто вместе с мужьями. Мы проводим с ними психологическую подготовку к предстоящим родам, в том числе и партнерским, когда муж присутствует при появлении на свет своего ребенка. Сейчас у нас очень хорошо пошла клубная работа.

 При ЦСПР действует несколько клубов. Недавно создан “Затишок”, объединивший женщин старше 60 лет, которые здесь нашли душевный покой, имеют возможность выплеснуть свои эмоции и направить их в нужное русло. На своих “вечорницях” они поют, читают стихи, встречаются с интересными людьми, за чашкой чая обсуждают возникающие проблемы, забывая о своих болячках. Большой популярностью пользуются мастер¬классы. По словам директора центра, хотя у членов клуба немалый жизненный опыт, они с удовольствием принимают в них участие, узнают что-¬то новое. Своими руками делают подарки к знаменательным датам для детей-сирот. Это и ангелочки ко Дню Святого Николая, и вышивки, и многое другое.

 Кстати, немало внимания детям, имеющим проблемы со здоровьем или в семье, оказывают и члены молодежного клуба “Позитив”, где собираются и 14-летние подростки, и те, кому за 20.

 — Сегодня очень тревожит психологическое здоровье молодежи, их благополучие — физическое, социальное, духовное. Поэтому перед клубом стоят задачи — научить детей преодолевать состояние тревоги и негативные мысли, управлять своим внутренним миром и находить себя в этом мире, помочь им в самореализации. Дети должны научиться говорить “нет”, если им навязывают что-то, что может им навредить. Это пропаганда здорового образа жизни и жизненных ценностей. На тренингах, которые проводит руководитель клуба Оксана Слепова, обсуждают, как выходить из сложных ситуаций, бороться с проблемами, в частности, как наладить контакт с родителями. Ребята учатся быть милосердными, творить добро, помогать другим. Они здесь заряжаются позитивными эмоциями. Недаром клуб носит такое название, — считает Ангелина Николаевна.

 Побывав на заседании “Позитива” и детском празднике в день рождения центра, я увидел радостные, веселые лица не только самых маленьких участников, но и их родителей. И стало понятно, насколько ЦСПР необходим им всем…

Подарунки Центру, зроблені своїми руками

 Александр Беленький,  “Рабочая газета”  № 205 от 18 ноября 2011 г.

10 жовтня 2011 р. до Міжнародного Дня психічного здоров’я телеканал «Інтер» показав сюжет, присвячений діяльності на базі ЦСПР жіночого клубу «Затишок» (голова – Антоніна Мартиненко). Членкині цього клубу представили журналістам весь спектр напрямків своєї діяльності. Жіночки продемонстрували свої роботи, заспівали пісень, пригостили журналістів смачними наїдками.Окрему увагу було приділено Клавдії Чверткій – сценаристу, головному режисеру, художньому керівникові клубу.Директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир розповіла про збільшення кількості клієнтів Центру та про те, що по соціально-психологічну допомогу щороку звертається все більше людей.

Відео можна переглянути тут.  Далі – текстовий варіант сюжету: Читати далі »

Марія КИРИЛЕНКО

Ми вже писали про те, як важливо научати дітей критично мислити, щоб вони не стали жертвою тих, хто хотів би їх використати. Однак це тільки перший крок. Щоб захистити дітей від багатьох небезпек, важливо навчити їх говорити тверде «ні». Адже нерідко трапляються ситуації, коли навіть доросла людина прекрасно розуміє всю сумнівність пропозиції, небажаність певних своїх дій, небезпеку своєї згоди, але при цьому їй бракує рішучості, твердості, впевненості в собі, щоб відповісти відмовою. Особливо важко доводиться підліткам, які досить часто піддаються груповому тиску. Читати далі »

Марія КИРИЛЕНКО

На більшості наших телеканалів цілком відкрито відбувається обробка масової свідомості з метою залучити до нетверезого способу життя якомога більшу кількість людей. Найтривожніше за наших дітей. Не говоритимемо про те, що перейматися цим повинні державні мужі, ті, хто відповідає за державну безпеку, моральні авторитети й чесні журналісти. Немає сенсу заглиблюватися у складні теорії змов, розмірковувати на тему «Кому вигідно?», давати волю розпачливому бажанню махнути на все рукою або й поготів впадати у крайнощі — як-от забороняти дітям дивитися телевізор. Підійдімо до цієї проблеми з іншої позиції — що робити в такій ситуації відповідальним батькам? Читати далі »

Марія КИРИЛЕНКО

Лох — (жарг., зневаж.) простак, який дозволяє себе обманювати; потенційна жертва злочинця.

Часи змінюються, і написи на паркані набули певного різноманіття. Поруч з традиційним словом з трьох букв можна зустріти й відносно нове — «лох». Іноді в редакції: «Коля (Петя, Вася, Вітя) — лох». Оскільки найпримітивнішим видом графіті бавляться переважно діти, неминуче напрошується висновок, що наше молоде покоління розцінює це слово як особливо сороміцьке та образливе (багато хто упевнений, що це мат).

Якщо подумати, то лох — це людина довірлива, яка не очікує підступу і вже тим паче підлості від оточення, яка трохи вірить у диво і талан. І навіть те, що така людина нерідко опиняється в цій ролі через оманливу перспективу отримати щось майже задарма, не робить її такою вже несимпатичною. Достатньо пригадати, в якій державі і за яких часів  нам доводиться жити — чесноти, вміння і хист далеко не завжди є запорукою успіху і статку. Додайте до цього невпевненість у завтрашньому дні, страх занедужати і втратити роботу, а ще — сумну підозру, що в злиднях доведеться проживотіти решту життя. І все це на тлі телевізійних «світських хронік» і картинок недосяжної розкоші. Не дивно, що в цих умовах людина й сама «обманюватися рада». А тим часом можна й не спокушатися дешевиною, не вплутуватися в сумнівні справи, але все одно стати жертвою обману і шулерства. Чи заслуговує така людина презирливо-поблажливого ставлення? А може, правильніше її пожаліти, поспівчувати їй? Адже як від жебрацької  та тюремної недолі, так і від ролі ошуканого зарікатися не доводиться. У цій ролі ризикує опинитися практично кожен.

Жаргонні слівця найнижчого штибу вже давно проникли в нашу мову. Зрозуміло, хорошого в цьому мало. Але набагато гірше, що одночасно відбувається криміналізація мислення, закріплення у свідомості впевненості, що цілком можна жити і «за поняттями», наприклад: «Лоха не кинути — себе не поважати». Як наслідок — серйозний зсув у моральних нормах: якщо соромно бути обманутим, значить уміння обманювати, навпаки, гідне поваги й захвату? І якщо наші діти так бояться, щоб їх вважали лохами, то ким же вони хочуть бути? Якими вони хочуть бути? І якщо лох — це антигерой, то хто тоді герой? Ошуканець, спритний шахрай, вмілий аферист, меткий політик, який пробився до влади, наобіцявши золоті гори своїм виборцям?

Поговоріть про це з дітьми. І не нав’язуймо їм готових відповідей. Нехай думають самі.

«Дзеркало тижня. Україна» №14, 15 Квітень 2011

У переддень 25-х роковин Чорнобильської катастрофи Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації відвідали телевізійники з одного з провідних телеканалів Бразилії REDE TV (www.redetv.com.br )

Це третій найпотужніший телеканал Бразилії, який найшвидше завоювує нову аудиторію. REDE TV – це загальнодоступний канал, котрий здійснює мовлення у відкритому безкоштовному ефірі, по супутниковому телебаченні та через Інтернет.

Директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир ознайомила кореспондента Франца Вацека, оператора Олімпіо Сілва та перекладача Пауло Фіно з роботою психологів, соціальних педагогів та працівників. Про соціально-психологічну допомогу докладніше розповіла заступник з методичної роботи Ганна Яценко.

Бразильські гості мали змогу дізнатися про типові психологічні проблеми постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відвідати тренінги для підлітків, заняття малечі в ігровій кімнаті та засідання екологічного гуртка.

Крім того, Центр організував інтерв’ю бразильському телебаченню голови  організації ліквідаторів Івана Івановича Дерди та вдів тих, хто ціною свого життя долав наслідки Чорнобильської катастрофи.

Телепрограму  за відзнятими матеріалами дивіться на бразильському телеканалі тут:

У квітні 2011 року у Києво-Святошинському ЦСПР до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи було проведено «День здоров’я та безпеки» для дітей молодшої школи. Мета низки заходів, що відбулися впродовж цього дня, – у цікавій та доступній формі надати дітям інформацію про здоровий спосіб життя та безпечну поведінку. Під час тематичних заходів була присутня представник ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою Анастасія Іллясевич.

З привітальним словом до дітей звернулася директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир, котра наголосила на тому, що спеціалісти Центру опікуються ними так само, як батьки і вчителі, але ніхто не допоможе, якщо сам не будеш дбати за своє здоров’я. Тож треба змалку привчатися робити зарядку, чистити зуби, вмиватися і – що дуже важливо – знати правила безпечної поведінки: як поводити себе з вогнем, водою, електрикою… Тож Ангеліна Миколаївна надала слово представниці ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» – Анастасії Іллясевич. Анастасія від імені організації подарувала Центру проектор, завдяки котрому з’явилася змога демонструвати на великі аудиторії надані Київобленерго презентації для молодших і старших школярів про безпечне користування електроенергією.

Психолог Центру Тетяна Шпиця забезпечила фаховий супровід презентації. Вона пояснювала діткам кожен із слайдів і вела з ними інтерактивне спілкування, спираючись на досвід дітей. Наприкінці фільму Тетяна Василівна ознайомила глядачів з основними правилами дружнього життя з електрикою.

Діти дякували Київобленерго за можливість дивитися цікаві та корисні презентації та фільми.

Наступним заходом була лялькова вистава про здоровий спосіб життя, підготовлена та продемонстрована театральною студією «З-А», що діє при Центрі (керівник – психолог Тетяна Бондаренко). Акторами були діти боярських шкіл: Настя Герасимова, Ірина Заболотна (ЗОШ №4) , Уляна Яценко (ЗОШ №3), Дмитро Чапля (ЗОШ №З) та його маленька сестричка Марія.

Маленькі глядачі мали змогу подивитися виставу «Бути здоровим» із звірятами, котрі хворіли через те, що не додержувалися здорового способу життя: Зайчик не послухав маму і не одягнув взимку шапку; Поросятко не помило руки; Кицька їла забагато солодощів… Закінчилася вистава невеличкою зарядкою, яку артисти робили разом із школярами, вчителями та спеціалістами Центру. Наприкінці вистави Анастасія Іллясевич подарувала всім дітям примірники навчально-пізнавального журналу для школярів «Веселі уроки. Абетка електробезпеки».

Директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир передала через Анастасію подяку ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго”.

Оксана СЛЄПОВА