Молодіжний клуб «Позитив» вітає  з Днем Народження Наташу Ференець. Ми дуже пишаємося тим, що ти є у нас!

Про тебе тут говорим не для галочки,
А розшифруєм хто така Наталочка.
Н – надійна, непохитна, невибаглива,
Натхнена, неймовірна, ненав’язлива.
А – активна, абсолютно акуратна,
а також на багато чого здатна.
Т – тактовна, трепетна, талановита
І творчим ореолом оповита.
А – авторитетна, актуальна, артистична,
Нам бачити тебе на сцені звично.
Л – ласкава, люба, лагідна, легка
Ще й літераторка яка!
О – обов’язкова, особлива і осяйна,
Одухотворена, обачна і охайна.
Ч – чудова, чемна, чуйна, чарівна,
Чуттєва, чиста, чесна, чепурна.
К – коректна, колоритна і красива,
Культурна, компанійська і кмітлива.
А – а голос ангельський ще має на додачу
І автономна, й апетитна – кожен бачить.

Гуртки Києво-Святошинського районного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (учні Боярських шкіл №1 та №3) «Екологічна варта», керівник Малишева Тетяна Василівна та «Флористика», керівник Лавренюк Алла Вікторівна стали ініціаторами проведення круглого столу з проблем захисту та збереження лісових хвойних насаджень в рамках акції «Збережи ялинку».

Захід було проведено 23 грудня на базі та за організаційної підтримки Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Учасниками круглого столу стали вихованці гуртків, керівники гуртків, батьки. Читати далі »

13 грудня 2011 р. відбулася заключна робоча нарада за проектом «Безпечна поведінка». На нараді було підбито підсумки проекту, обговорено хід реалізації тренінгу, те, наскільки вдало пройшли тренінгові заняття. Спеціалісти висловили свої враження та побажання. Було також обговорено, яким чином будуть використовуватися тренінгові заняття у повсякденній роботі спеціалістів по закінченню проекту. Психологи, соціальні педагоги і соціальні працівники заповнили анкети за результатами своєї проектної діяльності.

Які види робіт користувалися найбільшою популярністю серед дітей?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Найбільшою популярністю користувалася вправа «Колобок» та вправа «Впевнена і невпевнена поведінка».

2. Наталія Жанталай, психолог: Вправи «Хто полює на нас» – випадки із життя. «Впевнена, невпевнена поведінка» (демонстрація). «Якого кольору зараз твій настрій» і «Колобок».

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: «Способи маніпулювання», «Колобок». Найбільше – «Прогнозування дій» як більш доступне і зрозуміле.

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Гра «Колобок».

5. Оксана Слєпова, психолог: Найбільшою популярністю користувалися психологічні етюди та інтерактивне спілкування, тому що є можливість висловитися, донести свою думку до інших.

6. Максим Проценко, психолог: Рухливі вправи (зокрема, «Ураган»), рольові ігри «Найхитріший колобок». Вважаю, що це пов’язано з дефіцитом невимушеності та цікавих форм подачі матеріалу у шкільній системі.

7. Інна Хохлова, психолог: Гра «Колобок» – у дітей до 15 років. Старші діти більш соромилися себе проявляти. Із задоволенням діти розповідали про випадки із свого життя у вправі «Хто на нас полює?».

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Обговорення психологами випадків із власного життєвого досвіду, гра «Ураган». У лікарні – гра «Колобок» (в парах).

 Що на Вашу думку потрібно змінити?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Тренінг мені сподобався, на протязі значного часу ми його додумували, тож складнощів не було.

2. Наталія Жанталай, психолог: Можливо, треба зробити більш життєствердною і позитивною завершальну вправу.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Достатньо продуманий тренінг, але в рамках лікарні складними виявились психологічні етюди «Впевнена і невпевнена поведінка».

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Тренінг хороший, доступний для дітей. Нічого змінювати не треба.

5. Оксана Слєпова, психолог: Все добре.

6. Максим Проценко, психолог: Передбачити можливість, орієнтуючись в процесі тренінгу, скорочувати або подовжувати ту, чи іншу вправу, в залежності від енергетичної та емоційної включеності підлітків у процес. (Спеціалісти в принципі так і робили). Можна також розширити асортимент вправ.

7. Інна Хохлова, психолог: Можливість підкреслити, що погрожує нам невеликий процент людей. Узагальнити деякі структури, що полюють на нашу молодь.

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Ці тренінги – дуже вдалий цілісний продукт. Іноді (в залежності від ситуації) можна прибирати вправу «Впевнена і невпевнена поведінка». А ще варто таким чином організовувати роботу, щоб у групі не було більше, ніж 12-14 дітей.

 Що заважало у проведенні тренінгу, а що допомагало?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Допомагали самі діти, коли включалися до роботи.

2. Наталія Жанталай, психолог: Власна недосвідченість у цьому напрямку. А допомагав ентузіазм дітей.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Заважав хворобливий стан дітей. Допомагали додаткові інформаційні матеріали.

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: У лікарні важко проводити тренінг через різний вік дітей у групі.

5. Оксана Слєпова, психолог: Допомагали окремі учні, які слідкували за дисципліною. Заважала занадто велика кількість дітей у деяких класах.

6. Максим Проценко, психолог: Допомагав ресурс ко-терапії та емоційна включеність підлітків.

7. Інна Хохлова, психолог: Допомагав роздатковий матеріал. Заважало те, що діти в лікарні мало знайомі між собою і багато часу треба було відводити на їх гуртування.

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Допомагала присутність ко-тренера у підгрупах в умовах великого класу; заважала велика кількість дітей у деяких групах.

 З колективами яких шкіл чи відділень лікарні  було важче працювати?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Працювати з учнями шкіл було набагато легше, ніж у відділеннях лікарні, тому що у лікарні діти більш закриті і сфокусовані на собі.

2. Наталія Жанталай, психолог: Працювала у відділенні ендокринології.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Відмінності залежали не від відділення, а від конкретних дітей, які брали участь у тренінговому занятті: від їх розвитку, місця проживання, стану здоров’я, особистісних рис, згуртованості на час проведення тренінгу.

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Працювала в гастроентерологічному відділенні.

5. Оксана Слєпова, психолог: У відділенні лікарні складнощів не було. Було важко працювати із дітьми Києво-Святошинської районної класичної гімназії – через дисципліну і занадто велику кількість дітей.

6. Максим Проценко, психолог: Працювати було легко.

7. Тетяна Бондаренко, психолог: Складно було із учнями Боярської школи №3

Загальні враження.

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Тренінг сподобався і мені, і дітям. Він був ефективний і корисний.

2. Наталія Жанталай, психолог: Важливий і потрібний тренінг.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Тренінг дуже актуальний і цікавий для підлітків. Окрема подяка Марії Іванівні Кириленко за проведену велику роботу по розробці та удосконаленню тренінгу. Скомпонувати такі важливі для дітей матеріали в одне заняття під силу лише масштабно мислячому мозку. З кожним наступним проектом ІАС видає все кращий продукт. Спасибі!

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Я готова використовувати цей тренінг у своїй повсякденній роботі.

5. Оксана Слєпова, психолог: Проводити проект сподобалося. Хотілося б відзначити військовий ліцей ім.Богуна та ЗОШ №1 за вихованість, повагу та дисциплінованість.

6. Максим Проценко, психолог: Хороша і корисна тренінгова програма. Класичність і стабільність щодо форми проведення, корисності і продуктивності тренінгів є дуже важливим чинником у формуванні позитивного іміджу діяльності центру.

7. Інна Хохлова, психолог: Дітям біло цікаво. Динамічно. Зі всіх сторін розглянуто питання. Гадаю, діти надовго запам’ятають цей тренінг.

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Тренінг надзвичайно корисний, але треба, щоб його проводили кваліфіковані спеціалісти. Важливо не забувати розставляти акценти таким чином, щоб у дітей формувалась позитивна життєва позиція (я – хороший і світ – хороший). Тож варто акцентувати увагу підлітків на тому, що лише окремі особи можуть бажати їм зла.

1 грудня 2011 року відбувся останній тренінг за проектом «Безпечна поведінка» з учнями Києво-Святошинської районної класичної гімназії. Тренер – Бондаренко Тетяна Миколаївна. Ось найтиповіші відгуки учасників тренінгового заняття:

Мені найбільше сподобалося, що:

• Було дуже круто, весело, я насміялася від душі, були цікаві ігри, ваші кухарі чудово готують. Тетяна Миколаївна дуже спокійно ставилася до наших криків, і у нас було дружнє спілкування.

• Багато спілкувалися та веселилися. Сподобалася гра «Колобок та мисливець»

• Ми пили чай з пиріжками, розмовляли на різноманітні теми стосовно різних «не дуже приємних» життєвих моментів та робили висновки, як з них виходити.

• Нам тут було цікаво, ми багато спілкувалися, сміялися та розмовляли на теми, на які не могли спілкуватися з куратором.

• Мені сподобалося це заняття, я дізнався багато чого цікавого про своїх друзів та як треба поводитися в екстремальних ситуаціях.

• Ми сиділи у колі та спілкувалися на цікаві теми, було дуже весело

• Ми грали в ігри, мені випала роль «мисливця» за темою «алкоголь та друзі».

• Ми знайшли зв’язок із тренером, пограли в ігри та поспілкувалися. Було дуже весело та цікаво. Хочемо ще.

Мене найбільше здивувало, що:

• Тут було дуже класно, я такого не очікувала, я думала, що буде просто сумне спілкування.

• Всі наші однокласники були дуже згуртовані та дружні.

• Вчинки «хворих» людей можуть бути настільки страшними і неприємними.

• Всі мої однокласники були дуже відвертими і відкритими до спілкування.

• У нас добрий керівник.

• Що ми їли пиріжки.

• Дружність спілкування.

• Ми грали в дуже цікаві ігри і розмовляли на важливі теми.

• Я з Женею грав у ігри. А ще пиріжки, чай, печиво.

• Сьогодні ми дружньо спілкувалися

• Тренер дуже приємна людина, а деякі учні відкрилися з іншої сторони.

Хочемо ще, було дуже добре та весело.

14 листопада відбулося тренінгове заняття за проектом «Безпечна поведінка» з учнями Києво-Святошинської районної класичної гімназії. Тренер – Тетяна Бондаренко. Ось деякі відгуки учасників тренінгу:

Мені найбільше сподобалося, що

• Ми змогли проявити фантазію, вчилися говорити «ні»

• Брати участь у іграх

• Було весело, цікаво

• Ми навчилися казати «ні» поганим звичкам та людям, які нас обманюють

• Ми навчилися говорити «ні», коли нам пропонують шкідливі речі або обманюють

• Було цікаво і пізнавально. Ми навчилися казати «ні» у різних ситуаціях. Це знадобиться нам у житті.

• Ми працювали всім класом, трохи здружилися. Тепер ми краще знаємо один одного.

• Обід, атмосфера у групі.

• Ми з класом стали трошки ближче.

• Ми всі дружньо працювали і були єдиною командою.

• Я дізналася більше способів відмовити в неприємних ситуаціях, які можуть призвести до біди.

• Ми грали в «колобка і мисливця».

• Було багато цікавих завдань.

• Було весело та цікаво.

• Пиріжки і розігрування сцен.

• Я більше дізналася про своїх однокласників і друзів. Також я щаслива, що у моєму колі знайомих з’явилися дві нові люди, з якими мені було приємно поспілкуватися.

Мене найбільше здивувало, що:

• Люди вигадують різні способи, щоб заманити чи обдурити

• Усі були відвертими

• Є так багато способів відмови від різних пропозицій

• Від мого вибору залежить моє життя

• Усе було дуже весело та цікаво

• Це так пізнавально. Раніше я думала, що це нам не потрібно,  і ми знаємо як себе поводити. А це не так

• Є багато способів сказати «ні»

• Ми навчилися відмовляти поганим людям

• Усі були відвертими, трошки іншими

• Усі були відкритими до спілкування

• Ми навчилися відмовляти на запропоноване нам «погане»

• Ми здружилися з класом та гарно працювали

• Існує стільки способів обдурити людину. Дізнався багато нового

• Було цікаво розігрувати різні ситуації. Не очікувала, що мене це зацікавить

• Гра «Колобок» як спосіб навчити говорити «ні»

• Усі друзі відкрилися і були відвертими

• Усі мої однокласники, я сподіваюсь, були щирі!

• Наш клас дуже веселий і розумний.

1 грудня на базі Києво-Святошинського ЦСПР психолог Оксана Слєпова провела тренінг за темою : «Толерантність» з учнями Петрівської ЗОШ. Кожна людина час від часу потрапляє у різні конфліктні ситуації: хтось із кимось свариться, когось несправедливо звинувачують, хтось на щось ображається, не може поступитися, зробити перший крок для примирення. Під час тренінгового заняття ми з підлітками намагалися навчитися виходити з конфліктних ситуацій за допомогою толерантної поведінки, при цьому зберігаючи власну гідність та не принижуючи іншого.

Отже, відгуки учасників після тренінгу:

Мені найбільше сподобалося:

• ми розповідали про себе, бо в класі ми не дуже тісно спілкуємося;
• ми багато спілкувалися;
• все, було весело, цікаво, просто супер;
• я зрозумів, що таке толерантність;
• ми з друзями робили все разом;
• що ми поговорили, посміялися, я розказав про свої хобі та дізнався про толерантність;
• ставлення психолога;
• робота в групах;
• ми працювали разом однією командою та дійшли певного розуміння;
• ми робили разом щось одне.

Мене найбільше здивувало:

• розповіді, вправи;
• було дуже цікаво і весело;
• спілкування;
• ми всі разом вирішували всі завдання;
• наш клас, який раніше не міг знайти порозуміння, сьогодні об’єднався;
• ми були разом та всі намагались допомогти один одному;

Я замислився про:

• ставлення до людей;
• я можу стати іншим;
• потрібно допомагати іншим;
• всі ми рівні між собою та всі мають рівні права;
• ми рівні, повинні бути толерантними;
• над своїми вчинками;
• не треба кричати на ту чи іншу людину через те, що вона не може змінитися.

 Я зрозумів:

• якою має бути справжня вихована людина;
• як допомагати один одному;
• потрібно поступатися іншим;
• потрібно бути толерантною людиною;
• ми всі рівноправні;
• треба бути стриманішим.

 Я змінив думку щодо:

• якою б людина не була, її все одно треба сприймати як свою;
• інших людей;
• ставлення інших людей;
• деяких своїх однокласників;
• ставлення своє до інших;
• високої самооцінки однієї однокласниці.

30 листопада на базі Києво-Святошинського ЦСПР відбувся тренінг з толерантності для дітей 6-В класу Боярської ЗОШ №4. Одним із основних завдань тренінгового заняття було зробити поняття «толерантність» близьким та зрозумілим для кожного учня. Перша частина заняття відбувалася на інтелектуальному, абстрактному рівні. Під час тренінгового заняття ми провели «мозковий штурм» для того, щоб виробити визначення толерантності. Кожен учасник тренінгу пропонував свої ідеї, а згодом спільними зусиллями було сформульовано загальне визначення. Ось що запропонували діти: толерантність – це ввічливість, доброзичливість, повага, любов, гостинність, моральність, дисципліна, совість, розуміння, душевність. Запропоновані визначення ми порівняли з уже існуючими. Загальноприйняті визначення, хоч і були подібні, але все-таки дещо відрізнялися від тих, що запропонували діти: толерантність – це співпраця, дух партнерства; готовність миритися з чужою думкою; повага до прав інших; прийняття іншого таким, який він є; здатність поставити себе на місце іншого; визнання рівності інших; терпимість до іншого віросповідання; відмова від насилля.

Друга частина тренінгу була більш жвавою і ще більш творчою. Дітям було запропоновано в парах розробити дизайн «емблеми толерантності», яку можна було б , приміром, друкувати на суперобкладинках, політичних документах, стягах. Потім кожна пара презентувала свої напрацювання. Останнім етапом тренінгу стала заключна рефлексія, під час якої діти ділилися своїми думками, враженнями та почуттями стосовно теми заняття.

23 листопада був проведений психологічний тренінг з молодіжним клубом «Позитив» за темою «Соціальні ролі». Це дуже актуальна тема для тинейджерів, адже кожна людина майже щодня одягає на себе різні маски, тобто приміряє на себе відповідну соціальну роль, певний стиль відносин, манеру спілкування, поведінку тощо. А з цим пов’язаний цілий спектр соціально-психологічних проблем. Основною метою заняття було формування елементарних навичок взаємодії на основі самосприйняття, саморозкриття та прийняття інших; розвиток вміння бути «іншим»; спробувати відчути себе на місці іншої людини. Акцент у роботі з підлітками робився на тому, що важливо не зливатися з маскою, а вміти відділяти її від себе.

Кожний учасник тренінгового процесу мав змогу приміряти на себе певну соціально роль, увійти до неї, запозичуючи при цьому норми поведінки, характер, манери, риторику людини, яку він грає, та діяти відповідно основним стереотипам щодо цієї людини у різних побутових ситуаціях. Завданням інших учасників було розпізнати обрано роль, яку було продемонстровано під час психологічного етюду.

Під час заняття позитивівці за допомогою психологічних вправ училися будувати свої відносини, конструктивно вирішувати конфлікти, враховуючи інтереси оточуючих. Весела ігрова форма припала до душі позитивівцям, під час заключної рефлексії вони жваво ділилися своїми враженнями.

Оксана Слєпова, психолог ЦСПР

23 листопада 2011 р.  психологом ЦСПР  Тетяною Бондаренко було проведено тренінгове заняття за проектом «Безпечна поведінка» з учнями Боярської загальноосвітньої школи №5. Ось деякі відгуки учасників тренінгу:

• Гарна робота тренера. Цікаво і пізнавально. Невимушена атмосфера. Мені дуже тут сподобалося. Дуже цікаві враження. Цікаві ігри. Чудовий психолог. Незабутні почуття, які я відчула сьогодні. Велике спасибі.

• Мені дуже сподобалось. Було цікаво. Гарний прийом. Повчальні ігри та історії для життя. Хотілося б іще.

• Мені сподобалось, що у вас дуже цікавий підхід до роботи з дітьми.

• Прекрасно провела час. Почула цікаві історії. Дуже хотілося б повторити.

• Мені дуже сподобались сценки, рольові ігри і гра з Колобком. Ще мені дуже сподобались пиріжки, я б хотів прийти ще.

• Все було супер!

• Гарна робота тренерів.

• Все було кльово.

• Мені сподобались сценки, гра «Ураган» і гра «Колобок».

• Мені дуже сподобалось. Я ще хочу сюди прийти. Мені було смішно.

З 14 по 16 листопада 2011 року психолог Оксана Слєпова та соціальний працівник Олена Сабодаш провели тренінги з учнями військового ліцею ім. Богуна з 1-го по 4-й  взвод 8-ї роти за темою: «ВІЛ-СНІД». Під час заняття було проведене анкетування щодо шляхів передачі ВІЛ-СНІД, надана інформація про цю страшну недугу, проведено перегляд відеофільму та проведені психологічні вправи з даної проблематики.

Наведемо лише деякі відгуки ліцеїстів:

• «Перш, ніж щось зробити (приміром, якийсь поганий вчинок) необхідно подумати. Я це зрозумів, і мене це заняття вразило»;
•  «Мені сподобалося. Хотів би ще сюди прийти»;
•  «Я дізнався багато цікавого. Я добре провів час. Я неодноразово хочу сюди прийти»;
•  «Мені сподобалося тут проводити час. Я зрозумів багато речей та все ж таки я хотів би ще раз прийти сюди»;
•  «Хотілося б приходити сюди частіше»;
• «Хочу приходити хоч кожного дня»;
• «Я б хотів прийти ще раз. Цікавлять теми «Паління» та «Алкоголь»;
• «Дуже сподобалося спілкування та атмосфера. Готовий приходити хоч кожного дня»;
• «Мені сподобалася наша сьогоднішня бесіда, адже у наш час дуже багато людей хворі на СНІД, і такі заходи потрібно проводити регулярно»;
•  «Мене звати Тарас. Минулі роки я багато бачив та чув про зараження СНІДом, але я б із задоволенням прийшов сюди. Цікавить тема: чому так багато людей палять та як це зупинити, тому що це дуже небезпечно для організму людини та його життя»;
•  “Хочу ще приходити, дуже сподобалося. Хотів би прийти на теми: «Спілкування підлітків з батьками»; «Велике спасибі психологу. Дуже цікаво»;
• «Все сподобалося. Хотілося б частіше приходити сюди. Дуже приємна та спокійна атмосфера»;
•  «Дуже цікаво розказують»;
•  «Все класно! Хотілося б, щоб Ви домовилися з нашим начальством, щоб ці тренінги стали уроками»;
•  «Мені дуже сподобалася бесіда, частіше б такі проводити. Хотілося б наступного разу поговорити на тему: «Відносини у колективі».

Знову хочеться подякувати за дисциплінованість та вихованість ліцеїстів.