Захід було проведено 23 грудня на базі та за організаційної підтримки Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Учасниками круглого столу стали вихованці гуртків, керівники гуртків, батьки.

Під час проведення круглого столу піднімалось і обговорювалось ряд питань: привернути увагу всіх верст населення, особливо дітей та учнівської молоді, до проблеми передноворічного вирубування хвойних дерев; формування екологічного світогляду та доцільної екологічної поведінки людей,  виховання ціннісного ставлення школярів до природи, розвиток творчих здібностей, винахідливості, естетичного відношення учнів до оформлення власного помешкання під час Новорічних та Різдвяних свят.

Проведенню круглого столу передувала значна, потужна робота в гуртках, а саме:

• вивчення значення лісових насаджень, зокрема хвойних лісів для природи та в житті людини;
• проведення інформаційно-пропагандистської роботи, направлену на збереження зеленого багатства України – хвойних лісів та попередження незаконного вирубування хвойних дерев;
• формування громадської думки про «ялинкову» проблему, шляхом пропаганди заміни ялин, сосен новорічними композиціями, зимовими букетами, штучними ялинками.
• виготовленню новорічних композицій та подарунків.

Проводилися тематичні гурткові заняття, лекції, бесіди,  виставки фотоматеріали, новорічних та різдвяних композицій, зимових букетів.

Учасники круглого столу обмінялися думками щодо даної проблеми, досвідом роботи з цього питання. Юні екологи подарували юним флористам виступ – поздоровлення від імені богині Флори та її подруг-квітів. А вихованці гуртка флористики вразили екологів своїми новорічними композиціями.

Свій внесок у важливу державну справу роблять вихованці Центру через організацію і  проведення щорічної акції «Збережи ялинку».

Захід пройшов у святковому настрої, конструктивно, змістовно,  доброзичливо. Вихованці Центру переконані, що є багато альтернативних способів прикрасити домівку і створити святкову атмосферу.

 З найкращими побажаннями у Новому році!

• Участь молоді у Міжнародних конкурсах на отримання грантів
• Молодіжне лідерство та волонтерська діяльність
• Діяльність молодіжних ГО у сфері збереження та розвитку здоров’я молоді
• Шляхи тіснішої співпраці з міською владою.

Молоді люди  звернулись до Ангеліни  Лахтадир з проханням допомогти в розробці та написанні проектів. Ангеліна Миколаївна повідомила про роботу ГО «Центр розвитку громад» над ідеєю проведення у Боярці конкурсу соціальних проектів. Члени МГО висловили високу зацікавленість  та готовність брати участь у  тренінгах  з написання проектів та у загальноміському конкурсі.
Було також намічено конкретні практичні заходи та  благодійні акції,  присвячені районному місячнику «За здоровий спосіб життя» та  до дня Святого Миколая.
Не обійшлося йі без обговорення планів на майбутнє. Оскільки 2012 рік – рік спорту та здорового способу життя,  у молодих людей виникло багато ідей та пропозицій.

«Києво-Святошинська молодіжна платформа» – це одна з активних регіональних молодіжних організацій, котра  співпрацює з ЦСПР та ГО «Центр розвитку громад».  Нещодавно представниця  цієї організації  Олена Похлеба разом із Ангеліною Лахтадир побувала на конференції «Громадський моніторинг та громадська експертиза діяльності органів влади: досвід та перспективи використання в Україні», що відбулася 26-27 вересня 2011 року в Києві в Українському Домі.  Були підбиті підсумки дворічного проекту, який був спрямований на посилення ролі громадськості в формуванні політики на місцевому рівні. Проект «Розбудова спроможності місцевих організацій громадянського суспільства в Україні» реалізовувався Благодійним Фондом «Творчий центр ТЦК» за фінансової підтримки Фонду демократії ООН (UNDEF).

13 жовтня 2011 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації відбулася робоча зустріч за проектом «Безпечна поведінка». У зустрічі взяли участь безпосередні виконавці проекту, представники ГО «Центр розвитку громад», методист інформаційно-методичного центру відділу освіти Києво-Святошинської райдержадміністрації Тетяна Гончарук, заступники з виховної роботи учбових закладів міста Боярка.

Із привітальним словом до присутніх звернулася Ангеліна Лахтадир, директор ЦСПР. Ангеліна Миколаївна зазначила, що співпраця із відділом освіти Києво-Святошинської РДА – один із пріоритетних напрямків роботи спеціалістів ЦСПР, наголосила на особливій важливості роботи з учнівською молоддю.

Методист інформаційно-методичного центру відділу освіти Києво-Святошниської райдержадміністрації Тетяна Гончарук розповіла присутнім про важливість співпраці різних структур у роботі з підлітками, повідомила про багаторічну співпрацю з Центром і про позитивний вплив на учнів ЗОШ району тренінгових занять, розроблених психологами Центру.

З інформацією про проект «Безпечна поведінка» виступила фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою ЦСПР Марія Кириленко. Марія Іванівна підкреслила важливість навчання підлітків уникати тих небезпек, котрі чатують на них у соціумі, а також презентувала учасникам робочої наради інформаційні матеріали. Кожен заступник із виховної роботи отримав інформаційний пакет: інформаційні листки та авторські статті спеціалістів ЦСПР, котрі можна використовувати у виховній роботі та під час батьківських зборів.

Найбільш досвідчений психолог із роботи з підлітками Оксана Слєпова зробила доповідь на тему «Тренінг як найбільш ефективна форма роботи з підлітками» . А заступник ЦСПР з методичної роботи Тетяна Бондаренко виступила на тему «Необхідність формування у підлітків психологічної готовності сказати тверде «ні».

Після загального обговорення було вирішено ряд організаційних питань, пов’язаних із реалізацією проекту. У робочій нараді також взяла участь Галина Олефіренко, методист з виховної роботи навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна (м.Боярка). Було обговорено можливість участі ліцеїстів у проекті, окреслено можливі шляхи співпраці між Центром та військовим ліцеєм .

З огляду на перспективи реалізації спільних проектів заступники з виховної роботи озвучили найбільш актуальні, на їх погляд, проблеми, що виникають у роботі з підлітками. Це, приміром, необхідність формування навичок впевненої поведінки; профілактика ранніх статевих зв’язків; окрема робота з хлопцями; Інтернет-залежність, зокрема, надмірне захоплення соціальними мережами; оптимізація стосунків між батьками та підлітками; профілактика підліткової злочинності.

 Докладніше про проект «Безпечна поведінка»

Актуальність проекту:

Проблема невміння протистояти тиску та відпрацьованим технологіям психологічної обробки пов’язана з великим колом питань. На нашу молодь чатують окремі злодії та злочинні структури різного ґатунку – від дрібних шахраїв до представників кримінальних угрупувань, котрі прагнуть затягти молодих людей до своїх тенет з корисливих міркувань. Наші юнаки та дівчата не завжди вміють розпізнавати істині мотиви корисливих ділків за красивими словами та методами психічного тиску. Життєво необхідно навчити нашу молодь говорити тверде «ні», достойно протистояти будь-яким методам заманювання та залучення до небезпечних угрупувань, нездорових розваг, шкідливих звичок.

Пиятика, тютюнопаління, наркоманія, ранні статеві зв’язки, підліткова злочинність – все це, на жаль, процвітає у молодіжному середовищі. Можна боротися окремо з кожною із означених небезпек, а можна вчити нашу молодь загалом протистояти будь-якій обробці, заманюванню, залученню до небезпечної поведінки та нездорового способу життя. Саме на це і спрямовано проект «Безпечна поведінка».

Мета проекту – навчити підлітків протистояти тим, хто намагається залучити їх до нездорових та шкідливих занять.

 Цільова група – тинейджери міста Боярка та пацієнти Київської обласної дитячої лікарні.

 Завдання проекту:

• Ознайомити тинейджерів із тими небезпеками, котрі на них чекають у соціумі;

• Навчити підлітків розпізнавати корисливі наміри тих, хто намагається залучити їх до соціально небезпечної поведінки;
• Навчити тинейджерів говорити рішуче «ні» тим, хто намагається ними маніпулювати;
• Мотивувати молодих людей до безпечної поведінки.

 За проектом буде розроблено та проведено ряд тренінгових занять для учнів боярських навчальних закладів.

 Інформаційно-аналітична служба ЦСПР

Мені найбільше сподобалося, що…

• Піднімаються питання про стосунки між батьками і дітьми
• Обговорюються актуальні теми
• Ми почули дуже необхідні нам поради від кваліфікованих спеціалістів
• Соціально-психологічний напрямок  Києво-Святошинський районний відділ освіти виконує на 12 балів
• Дружня атмосфера
• В районі працює такий центр
• У центрі ведеться групова робота
• Відкрита робота
• Ми обговорювали питання, які хвилюють в наш час багатьох батьків
• Працівники центру – віддані справі люди
• Розглядалося спілкування між дорослими та дітьми
• У Центрі турбуються про дітей та дорослих

Мене найбільше здивувало, що:

• Приємно здивувала робота вашого закладу. Дякую.
• Спеціалісти закладу переймаються проблемами інших людей
• Висловилося мало батьків
• Про цю роботу центру я дізналася лише сьогодні
• Існують безкоштовні психологи, що проявляють інтерес до дітей і дорослих, шукають самі зустрічі з ними

Я замислився (замислилася), що:

• Міністерство освіти України не проводить ніяких заходів по зворотному зв’язку з батьками – масштабно, скажімо з деяких проектів.  Все, що відбувається, організовується виключно ентузіастами цієї романтичної професії
• Не завжди правильно поводжуся з дітьми в різних ситуаціях
• Багато чого впустила при вихованні дитини в маленькому віці
• Потрібно зрозуміти своїх дітей і сприймати їх такими, які вони є
• Моя дитина ще маленька (7 років), що мене далі чекає…
• Потрібно в кожній школі, у кожному селі чи клубі проводити тренінги
• Треба більше працювати з дітьми по школах та з батьками
• Все-таки треба розширювати ще більше роботу на батьків та дітей
• Треба ще більше обговорювати навіть не дуже гострі питання з дитиною
• Я навіть зробила собі запис про необхідність співпраці нашої школи з Центром
• Іноді не бачиш проблем, які виникають між дітьми та батьками

Я зрозуміла (зрозумів), що:

• Треба більше проводити часу з дітьми
• Можна плідно співпрацювати з вашим центром
• Наші діти – найкращі
• Потрібно змінити свою поведінку в поводженні зі своїми дітьми в деяких ситуаціях
• Моя дитина є для мене другом, моя дитина мені довіряє.
• Потрібно більше приділяти часу своїй дитині
• Такі центри дуже потрібні
• Тут працюють люди своєї справи, які  дуже люблять свою роботу
• Треба працювати з дітьми до того, поки не виникла проблема, а не після того, як щось вже трапилося
• Робота Центру потрібна для суспільства
• Є можливість приходити діткам і батькам до Центру для зустрічей з спеціалістами
• Це важлива справа
• Що такі центри дуже потрібні, їх треба розширювати

Я змінив (змінила) свою думку щодо:

• Виховання дітей
• Впевнений, що з деяких проектів потрібно обговорення з батьками
• Гіперопіки своєї дитини
• Вподобань своєї дитини
• Виховання дитини (підлітка) на майбутнє
• Треба рости над собою
• Деяких аспектів виховання дітей

Інші теми, думки та побажання:

• Дитячі страхи
• Дуже хотілося б, щоб таких тренінгів проводилося якнайбільше
• Частіше організовувати зустрічі спеціалістів Центру з практичними психологами шкіл та давати практичні поради та матеріали
• Розробити проект по співпраці Центру з батьками і саме, щоб був виїзд до маленьких сіл, шкіл. Роботу потрібно проводити саме в сім’ях і шукати проблему саме там – у сім’ї.
• Соціальний захист дитини
• Психологічні бесіди в школі
• Я вважаю, що тренінги та бесіди необхідно проводити не з обмеженою кількістю батьків (голів батьківських комітетів), а запрошувати всіх бажаючих батьків, а навіть краще у школі серед батьків, вчителів та окремо дітей.

З повагою!

Ваші люблячі батьки

(За результатами роботи в підгрупах батьків-членів Батьківської ради

К.-Святошинського району, проект “Сімейне порозуміння”

Мета проекту: сприяти оздоровленню сімейних стосунків шляхом соціально-психологічної роботи з підлітками та їх батьками

Завдання проекту:

• Спонукати підлітків та їх батьків замислитися про свої стосунки, сприяти пошуку шляхів порозуміння між ними.
• Навчити підлітків розпізнавати батьківську любов за тривогою та заборонами.
• Надати учителям і батькам підлітків інформацію щодо вікових психологічних особливостей перехідного віку та рекомендації психологів, як уникати сімейних конфліктів.

Цільова група проекту – це підлітки міста Боярка 15-17 років. Тренінговою програмою було охоплено 5 боярських шкіл та Києво-Святошинська районна класична гімназія.

Актуальність проекту:

Психологи та освітяни відмічають високу міру напруги в сім’ях, де є підлітки. Стосунки підлітків із своїми батьками часто набувають драматичних і навіть деструктивних форм. Нерідко батьки демонструють повну безпорадність щодо своїх дітей. Їхнє ставлення до підростаючих дітей коливається від уседозволеності до спроб повністю заборонити спілкування з однолітками. Від потурання асоціальній поведінці до гіпертривожності та гіперопіки.

Дуже часто проблеми з підростаючими дітьми є каталізатором конфліктів і між іншими членами сім’ї: чоловік і дружина не можуть дійти згоди щодо методів виховання дитини, а свекрухи та тещі в усіх бідах звинувачують невістку чи зятя. Нерідко це призводить до хронічного розбрату у сім’ї, розлучень та ін. Напружена до краю атмосфера підштовхує підлітка всіма силами рватися з «сімейного пекла» на вулицю до вільного невимушеного спілкування та життя «без заборон». І ось там на нашу молодь чатують серйозні небезпеки. Молоді люди активно шукають компанію, гуртуються не стільки за інтересами, скільки за розвагами, не завжди, на жаль, розумними і безпечними. Наслідки почасти дуже сумні: наркоманія, алкоголізм, ранні вагітності та аборти, ВІЛ/СНІД, підліткова злочинність, юнацькі суїциди. Практика показує, що проблеми в стосунках з батьками є нерідко тим «пусковим механізмом», котрий призводить до сумних, а іноді і до трагічних наслідків.

На жаль, непростий підлітковий вік нерідко супроводжується у школярів погіршенням стосунків і навіть конфліктами з учителями. Практика показує, що набагато ефективнішою є робота з тінейджерами так би мовити «на нейтральній території» і з незалежними спеціалістами. А найбільш ефективною формою роботи є тренінгові заняття, під час яких молоді люди в спокійній, невимушеній атмосфері, далекій від шкільної та сімейної напруги, можуть вільно висловлюватися, програвати травмуючі моменти і в результаті зняти внутрішні «захисні механізми», щоб без перешкод сприйняти необхідну для них інформацію, замислитися над своєю поведінкою.

Важливо підкреслити, що в конфлікті «підліток – дорослий», зазвичай, винні обидві сторони. Психологи відмічають, що батьки нерідко перебирають міри щодо контролю над своїми майже дорослими дітьми, не довіряють молодим людям, можуть навіть ображати їх та принижувати. Тому ми вирішили навести звернення підлітків до своїх батьків з надією, що дорослі дослухаються до прохань (а іноді волань) своїх дітей.

Якщо ж конфлікти із вашими підростаючими дітьми вам видаються занадто драматичними, ви завжди можете звернутися по безкоштовну психологічну допомогу до Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації (тел. 46-851)

Першим питанням було заслухано звіт Центру про успішне завершення проекту «Сімейне порозуміння», що був профінансований Боярською міською радою. Про хід реалізації проекту та перспективи використання напрацювань у подальшій роботі освітян поінформувала керівник інформаційно-аналітичної служби ЦСПР, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою М.І.Кириленко. Марія Іванівна докладно розповіла про мету та завдання проекту, а також зачитала численні позитивні відгуки дітей та батьків. Цей проект базується на авторських розробках спеціалістів Центру і покликаний підвищити рівень розуміння між батьками та підлітками. Тренінгові заняття за проектом були дуже результативними та зворушливими. Підлітки писали звернення до своїх батьків із проханням зрозуміти їх, більше проводити з ними часу, приділяти їм більше уваги, поважати їх приватність та особисте життя, любити їх нарівні із меншими братиками чи сестричками.

Освітяни високо оцінили реалізований проект та висловили ряд побажань щодо подальшої роботи спеціалістів Центру з проблемами, пов’язаними із сімейним порозумінням. Зокрема, дехто з присутніх попросив розробити тренінгові заняття або навіть написати проект, у якому увага акцентувалася на обов’язках підлітків.

Подальша робота семінару була присвячена оздоровленню школярів.

Анатолій Петрович наголосив на тому, що у 2011 році оздоровленню дітей приділяється особливо велика увага та ознайомив присутніх із законом Міністерства освіти «Про оздоровлення дітей», районною програмою, розпорядженням голови К.-Св. райдержадміністрації про оздоровлення дітей. У 2011 році знову запрацюють пришкільні табори. Анатолій Драчук висловив сподівання, що всі заклади соціокультурної сфери спланують на цей час роботу так, щоб залучити дітей до змістовного використання часу: екскурсії, тренінги, майстер-класи і т. ін. Києво-Святошинський центр у свою чергу також розробив план заходів, щоб також долучитися до цієї масштабної роботи.

Розпочала засідання Антоніна Володимирівна Іщенко – начальник відділу з питань комплексного медико-санітарного забезпечення постраждалих громадян Департаменту у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Міністерства надзвичайних ситуацій. Вона нагадала, що одна дванадцята частина всієї території України – радіоактивно забруднена. Ця площа складає понад 54 тисячі квадратних кілометрів. На ній розташовано 2 293 населені пункти, де зараз проживає понад 2 мільйони людей, серед них – понад 450 тисяч дітей. Відповідно до законодавства України 2 254 471 житель визнаний потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (з них 260 807 – ліквідатори). Усі вони забезпечені соціальним захистом.

– Проблеми, породжені Чорнобильською катастрофою, на жаль, з роками не зникають. Вони трансформуються в інші, а деякі з них, насамперед, соціально-економічні – загострюються. Загалом же, за ці роки радіаційна ситуація в постраждалих регіонах України значно поліпшилася. Цьому сприяли як природні процеси, так і державні програми з мінімізації наслідків: дезактивація, впровадження контрзаходів у сільськогосподарському виробництві тощо. Усе менше залишається територій, де спостерігається перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування. За підрахунками МНС України в бюджеті на лікування постраждалих мало би бути 175 мільйонів грн. у рік, насправді ж виділяють тільки 900 тисяч грн. Пріоритетними для держави залишається відродження території, реабілітація земель, збереження здоров’я, оздоровлення постраждалих, – зазначила доповідач.

Антоніна Володимирівна також торкнулася роз’яснень стосовно рішень щодо змін статусу населеного пункту (виведення за межі зон радіоактивного забруднення, переведення з однієї зони до іншої). Прийматимуться такі рішення тільки за поданнями обласних рад на підставі експертних висновків МНС України та наукових установ.

Утім, поліпшення радіологічної ситуації, за словами А.В.Іщенко, дозволяє сьогодні розглядати питання про виведення цих населених пунктів за межі зон радіоактивного забруднення, повне зняття будь-яких обмежень, зміни режиму ведення господарської діяльності на цих територіях. Це дозволить розгорнути інвестиційні програми з відновлення соціально-економічної інфраструктури, повернення земель до використання за призначенням. Тим самим створюватимуться нові робочі місця, поповнюватимуться місцеві бюджети. У той же час соціальний моніторинг визначив недоцільність зведення політики подолання наслідків Чорнобильської катастрофи лише до соціальної допомоги. Адже це в багатьох випадках призводить до вилучення із сфери активного життя великої кількості постраждалих громадян, а в деяких випадках і до їхньої соціальної деградації. Тому зараз в основу державної політики поряд з радіологічною і медичною реабілітацією закладаються принципи соціальної реабілітації населення й економічного відродження «потерпілих» територій.

Досвід Чорнобильської катастрофи показав, що свого часу несвоєчасне і недостатнє інформування населення про аварію на ЧАЕС створили умови для формування соціально-психологічної напруги в суспільстві. Тому одним з основних елементів державної політики в сфері подолання наслідків є гарантований доступ населення до інформації про радіологічну ситуацію на забруднених територіях. Але й донині існує занепокоєння і страх населення перед радіацією, зумовлений недовірою до офіційної інформації. Як наслідок, виникає перекручене уявлення людей про радіацію та її вплив на здоров’я. Іншими словами – люди мають неадекватні уявлення та розуміння природи радіаційних ризиків і надмірно песимістичні уявлення про власну можливість їх контролювати. Враховуючи ситуацію, що склалася, Міністерство надзвичайних ситуацій України впровадило низку успішних заходів та проектів. Так, наприклад, у міністерстві вже 4 роки поспіль проводиться Інтернет-конференція. Мешканці України та інших країн світу мають змогу задавати вітчизняним вченим будь-які запитання стосовно наслідків Чорнобильської катастрофи. Також у містах Бородянка, Боярка, Іванків, Славутич функціонують Центри соціально-психологічної реабілітації Працівники їх – психологи, соціологи, соціальні педагоги, фахівці із зв’язків з громадськістю покликані інформувати населення з усіх питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тільки цілеспрямована взаємодія всіх гілок влади, громад та міжнародних організацій у питаннях подолання наслідків Чорнобильської катастрофи дозволить комплексно вирішити складні проблеми у найбільш напруженій сфері суспільства, – наголосила представник МНС.

– Чи може так статися, що після проведення моніторингу місто Боярка, яке має статус 4-ї зони, втратить його? – запитав присутній на засідання представник місцевих ЗМІ В. Ф. Сліпко.

– Зараз треба інакше дивитися на ці питання: пріоритетом має бути економічне відродження. Боярка – це чиста екологічна курортна зона. Чому б з неї не зняти штамп забрудненої зони? Чи не краще кошти, надані зараз на пільги громадянам, використати на необхідне для розвитку всієї Боярки? Це має вирішуватися на найвищому державному рівні, а також місцевою владою разом з мешканцями.

Відповідь на це запитання, яке стосується всіх боярчан, доповнив М. А. Одарченко– заступник ГУ Київської ОДА з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

– До території 4-ої зони у Київській області віднесено 438 населених пунктів. А всього їх у нас 560. З них 82 відсотки підлягають виведенню з цієї зони. Чому? На підставі документів 1991 року заміри радіації було зроблено вперше, тоді в країні не було правової бази, і головне – нормальних приладів. Рівень радіації встановлювали за дозою, яку отримувала людина, а також за аналізом грунтів на вміст стронцію та цезію. Боярку оточували села, з яких привозили забруднену радіацією продукцію, тому це також бралося до уваги. Населеним пунктам – Ворзелю, Макарову було надано статус зони під тиском певних кіл держави. Але зараз уже є нормативно-правова база, згідно з якою статус зони змінюється тільки за поданням відповідних обласних рад. Крім цього повинні бути експертні висновки наших науковців та Міністерства екології, яких поки що нема. Для міст, розташованих у зоні, великим негативом є те, що до них не йдуть інвестори. Не слід забувати, що розпад радіонуклідів відбувається також природнім шляхом – отже ситуація поліпшується реально. Якщо екскурсантів допускають вже і в зону відчуження, то не дивно, що є пропозиції щодо змін статусів міст, розташованих у зоні.

– Що конкретно робить держава для реабілітації земель? – поцікавилася боярчанка, письменниця, історик Наталія Барановська.

– Землі засівають бобовими, гречкою та іншими рослинами, які слугують очищувачами грунтів. На жаль, минулого року на це виділялися дуже незначні кошти, тому ця програма здійснювалася вибірково у найзабрудненіших районах Волинської та Житомирської областей. У цьому році уряд пообіцяв виділити більше коштів, але поки що їх немає. Пообіцяли також збільшити видатки і на стаціонарне лікування. Розрахунки МНС є, ми їх подаємо щороку. Зараз основний вплив радіації відбувається лише через продукти харчування. Радіацію несе не повітря, не вода, а саме продукти.

Голова громадської організації асоціації багатодітних родин у Боярці «Велика сім’я» та представник міжнародного благодійного фонду «Здоров’я українського народу» С. І. Чуткий акцентував увагу на тому, що є тенденція недооцінювати можливості громадських організацій в питанні залучення коштів. Протягом 5-ти років пан Сергій працював координатором Чорнобильської програми ООН «Відродження та розвиток по Києво-Святошинському району», тому добре обізнаний з чорнобильською проблемою. Коштів дійсно не вистачає, але на його переконання громадські організації можуть залучати чималі кошти і за умови розвитку партнерства між владою і ГО. Якби враховували всі можливості громадських організацій і можливості держави, то можна було б вирішувати реальні проблеми. Все це повинно відбуватися під чітким контролем громадських організацій, оскільки в людей немає повної довіри до влади стосовно цільового використання фінансів.

– Оскільки фундаментальні рішення залежать від загальнодержавних програм, тому як дивиться на соціальне партнерство місцева влада? Яке практичне втілення ідей соціального партнерства на теренах Боярки?

На це запитання відповів заступник боярського міського голови В. М. Дубовецький:

– За статистичними даними у нашому місті проживає 366 ліквідаторів ЧАЕС і 121 евакуйований. В зоні забруднення мешкає 24 198 осіб і 3 950 дітей, котрі народилися після аварії на ЧАЕС. Щорічно міський бюджет втрачає через пільги населенню, що проживає в зоні радіологічного забруднення. Так, наприклад, за рахунок бюджету міста харчування дітей ДНЗ є безкоштовним. У той же час, нормативи бюджетної забезпеченості на освіту однакові як для міст, що перебувають у зоні посиленого екологічного контролю, так і для «чистих» міст. Також держава надає пільги щодо сплати земельного і транспортного податків, у результаті чого бюджет міста недоотримує значні кошти. Наприклад, від сплати податку на землю можна було б мати 4,5 млн. грн. Через недоотримання податків з власників транспортних засобів немає можливості утримувати дороги міста в належному стані. Бюджетних коштів також не вистачає на соціальні потреби боярчан та розвиток міста.

Як варіант виходу із ситуації пропонується вивчити модель вільної економічної зони. Важливо, що від моменту оголошення ВЕЗ до початку процесу стабілізації, як правило, потрібно 10 років, протягом яких можна було б відшукати якісь переваги для міста, щоб зацікавити інвесторів. Також потрібен комплексний фаховий підхід до вивчення ситуації, ретельного аналізу всіх складових життєзабезпечення громадян. Результати допомогли б вишукувати оптимальні шляхи розвитку міста Боярки, – зазначив В.М. Дубовецький.

У ході розмови учасники засідання наголошували на тому, що саме визначення поняття соціального партнерства потрібно розглядати як систему стосунків між найманими працівниками, трудовими колективами, профспілками і громадськими організаціями. Тобто громада з одного боку, роботодавці (бізнес) – з іншого, і держава та органи самоврядування (влада) – з третього. Власне, суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами й прошарками. Про елементарний, початковий, найбільш дієвий показник соціального партнерства в Боярці свідчить такий приклад. Під час місячника з благоустрою міста з ініціативою виступила громадська організація «Юнісфера», члени якої закликали боярчан до участі в благоустрої міста. А коли для цього потрібні були агітаційні палатки, яких в боярській міській раді не було, то в цьому допомогли підприємці. Така взаємодопомога була і при ремонті опалення для дітей-сиріт, що залишилися на початку зими без тепла. На місце виїхали депутат, бізнесмен, керівник комунального господарства і представник влади. Вечором опалення вже працювало. Тобто, влада згуртувала необхідних людей навколо проблеми, бізнесмени дали матеріали, а комунальники полагодили.

– Душа рветься допомагати, – ділиться Л. М. Яременко. – Інколи складається така ситуація, що не допомогти людям просто не можна, але хочеться, щоб і вони нас почули. Ось нещодавно ми написали 500 запрошень мешканцям, щоб вони разом з нами вийшли на суботник. Дуже прикро, але практично ніхто не відгукнувся.

А. М. Арчаков запропонував створити певний фонд, куди підприємці могли б жертвувати кошти на соціальні нужди. А відповідальність за їхнє використання слід покласти на громадські організації.

Як видно, на засіданні відбулася конструктивна розмова, корисна і для влади, і для населення.

Валентина СІРОДАН, Боярка-інформ

На слуханнях були присутні представники МНС України, Київської ОДА, Києво-Святошинської РДА, Боярської міськради, підприємці, представники багатьох громадських організацій.

З привітальним словом до поважного зібрання звернулася директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир.

Начальник відділу з питань комплексного медико-санітарного забезпечення постраждалих громадян Департаменту у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи МНС України Антоніна Іщенко виголосила доповідь на тему «25-ті роковини аварії на ЧАЕС як новий етап соціально-економічного розвитку постраждалих територій». Антоніна Володимирівна відповіла на численні запитання представників громадськості, пояснила політику МНС у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, висвітлила ряд конкретних питань стосовно медико-санітарного забезпечення постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Заступник Головного управління Київської ОДА з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Одарченко М.А. розповів про соціально-економічний розвиток Київської області як однієї з найбільш постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, торкнувся болючого питання скасування зони посиленого радіоекологічного контролю. Начальник відділу у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Управління праці та соціального захисту Києво-Святошинської РДА Спасіченко Г.Б. зупинилася на соціальному захисті постраждалих від аварії на ЧАЕС, що проживають у Києво-Святошинському районі.

Заступник боярського міського голови з соціальних питань Валерій Дубовецький змалював перспективи розвитку міста Боярка в разі скасування 4-ї зони, до котрої належить Боярка. Валерій Михайлович також висвітлив теоретичні засади соціального партнерства та можливості його практичного втілення.

Ця тема жваво обговорювалася представниками місцевого бізнесу та громадських організацій. Виступаючі наводили конкретні приклади успішної співпраці влади, бізнесу і громади у Боярці та в Києво-Святошинському районі. Ангеліна Лахтадир розповіла про значні напрацювання очолюваного нею закладу у реалізації соціальних проектів. Починаючи з 2006 року Києво-Святошинський ЦСПР реалізував уже 10 проектів, п’ять з котрих було профінансовано Боярською міською радою. Центр згуртував навколо себе ряд громадських організацій регіону і готовий надавати їм методичну допомогу по написанню малих проектів. Ангеліна Миколаївна запропонувала щороку проводити в Боярці конкурс соціальних проектів. З цього приводу висловились відомі у регіоні підприємці Андрій Арчаков та Людмила Яременко. Це давні друзі ЦСПР, котрі завжди готові до співпраці.

Було досягнуто рішення найближчим часом зібратися на робочу нараду по відпрацюванню конкретних питань стосовно проведення подібного конкурсу за участі представників ГО, бізнесменів та міської ради.

Захід пройшов під знаком соціального оптимізму і налаштування на співпрацю по соціально-економічному відродженню територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.