29 квітня до річниці аварії на ЧАЕС спеціалістами ЦСПР було здійснено робочий виїзд до села Бузова, що розташоване у зоні посиленого радіологічного контролю. До ЗОШ Бузової театральна студія «3-а» (керівник – психолог ЦСПР Тетяна Бондаренко) привезла виставу «Будь здоров!», розраховану на молодших школярів. Ця вистава пропагує здоровий спосіб життя, котрий є надзвичайно актуальним для жителів уражених територій.

Психолог Оксана Слєпова провела тренінгове заняття «Батьки та діти» з проблемними дітьми, котрих рекомендували до роботи педагоги школи. Заступник директора ЦСПР Ганна Яценко провела робочі зустрічі з директором ЗОШ, заступником з виховної роботи, психологом та соціальним педагогом. Крім того, вона відвідала сільський фельдшерсько-акушерський пункт та поінформувала про безкоштовні заняття для вагітних жінок та мам з маленькими дітьми.

21 квітня на базі центру соціально-психологічної реабілітації клубом «Позитив» були проведені Кубинсько-Українські вечорниці, присвячені дружбі та плідній співпраці України і Куби, адже вже 20 років кубинська сторона дуже привітно приймає українських діточок, що постраждали внасліок Чорнобильської катастрофи, на оздоровлення. От ми і вирішили віддячити таким цікавим та захоплюючим заходом нашим друзям. Для початку зробили з картону дизайн конферанс-зали у кубинському (пальма з кокосами та бананами) та українському (калина, гарбуз) стилях. Розробили сценарій, запросили усіх позитивівців та бажаючих, за умовою додержання дрес-коду у національних костюмах. Розподілили учасників на «кубинців» та «українців». Кожна з сторін знайомила нас зі своєю культурою, традиціями, кухнею. Ведуча кубинської сторони – Шеремет Ірина так переконливо розповідала про Кубу, що одразу перед очима з’явилися неймовірні пейзажі та солонуватий присмак океанських бризок. А українська ведуча – Сокур Ірина так душевно, цікаво, з любов’ю та гордістю розповідала про рідну Україну, що здавалося ніби все це чуєш уперше. Всі відчули, що почали ще більше пишатися своєю Батьківщиною. Читати далі »

До 24-річниці аварії на ЧАЕС на базі Києво-Святошинського ЦСПР учасники молодіжного клубу «Позитив» провели ряд заходів, серед яких було і ознайомлення 14 квітня  з документально-комічним романом «Жива сила» (Чорнобильські байки). А через кілька днів після проведеного заходу деяким із них пощастило познайомитися і з самим автором книги Сергієм Мирним. Сергій Мирний – командир взводу радіаційної розвідки, письменник, еколог написав книгу про переможців Чорнобиля (так він називає ліквідаторів), з якими відбуваються різні драматичні, пізнавальні, підчас комічні події. Книга написана у формі щоденника, у якому детально змальовані важкі будні, котрі автор книги провів у чорнобильській зоні після аварії на ЧАЕС. Незважаючи на тодішні драматичні події, книгу переповнює віра в позитивне майбутнє, перемогу, живу силу.

Хотілося б процитувати деякі відгуки членів клубу «Позитив», молодих хлопців та дівчат, які народилися вже після Чорнобильської катастрофи.

Ваня Щігольов: «Мені дуже сподобалася книга, тому що автор пише від щирого серця. Він пише те, що сам бачив. Пише так, як думає. Не боїться, що хтось не сприйме його книжку, не зрозуміє. Для нього головне, щоб люди знали, що на насправді відбувалося у Прип’яті».

Іра Сокур: « Багато країн знають Україну тільки через Чорнобиль. Не треба жаліти себе, треба оптимістично дивитись у майбутнє».

Артур Троян: «Прикольно написано» (хто знається на молодіжному сленгу, зразу зрозуміє, що це висока оцінка .

Марина Васильчук: «Молодець, що описав, все, що пережив, не посоромився».

Андрій Владиченко: «Це справжнє занурення у минуле. Мені дуже цікаво, коли людина, яка пережила ті події, розповідає про них у книзі. Я ніби бачив все це перед собою. Я намагався увійти у ті події і уявити, що я головний герой».

Саша Бугаєнко: «Ідея написання цієї книги чудова та корисна для людей мого віку. У ній дуже багато корисної інформації».

Оксана СЛЄПОВА

Такі питання, особливо актуальні для мешканців IV чорнобильської зони, обговорювались у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення 15 квітня.

Як місцева влада бачить шляхи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та екологічних проблем регіону, розповів заступник міського голови В.В. Шульга. Він звернув увагу учасників «круглого столу» на особливу роль нашого міста в Києво- Святошинському районі. Адже саме тут зосереджена найбільша кількість закладів охорони здоров’я, як районного, так і обласного рівня. З давніх часів Боярка відома як санаторно-курортна зона. І завдання міської ради – знаходити можливості для розвитку саме у цьому напрямку. Розробляються проекти для створення умов відповідної фільтрації води, планується будівництво нових свердловин, очищення водних джерел. Проте, без промислового виробництва не буде поповнень в місцевому бюджеті, а без фінансування неможливе виконання і соціальної місії також. Валерій Володимирович зауважив, що розширення меж міста, де плануються рекреаційні зони, приверне увагу інвесторів, і реалізація багатьох спільних проектів і програм стане можливою. Важливим кроком є впровадження проекту «Оздоровлення дітей продуктами бджільництва» на базі ДНЗ №3 за кошти міської ради. Цей проект планується впровадити в інших ДНЗ та молодших класах ЗОШ.

Ангеліна Миколаївна Лахтадир, директор центру соціально-психологічної реабілітації, впевнена, що для розвитку міста необхідно консолідувати представників різних сфер діяльності та громадських організацій для роботи над спільним проектом з екології та охорони здоров’я дітей.

Голова фонду інвалідів Чорнобиля І.І. Дерда зауважив, що на місцевому рівні неможливо вирішити державні проблеми, адже відсутність фінансування створює безвихідні ситуації.

Про важливу роль просвітницької роботи, пропагування здорового способу життя і формування соціально активної громади говорила депутат райради Т.М. Бігун. Вона підкреслила, що кожна територіальна громада, яка себе поважає, зміни починає з себе. Її думку підтримала Т.В. Малишева, методист РЦЕНТУМ: «Своїм словом і прикладом ми можемо впливати на тих, хто поруч. Необхідно підняти роль волонтерського руху».

К. А. Самійленко, завідуюча кардіологічним відділенням обласної дитячої лікарні, розповіла про чинники, котрі найбільшою мірою впливають на стан здоров’я тінейджерів і наголосила, що теми екології та здоров`я молоді – неділимі.

Керівник інформаційно-аналітичної служби ЦСПР М. І. Кириленко презентувала інформаційні матеріали, розроблені працівниками Центру і звернула увагу на важливу роль психологічної служби. Ефективними є групові тренінгові заняття з дітьми та підлітками, які перебувають на лікуванні у дитячій обласній лікарні, та навіть одноразові зустрічі з психологами центру.

Ганна Бєлобородова

За матеріалами Боярка-інформ

3 березня психологами Києво-Святошинського Центру соціально-психологічної реабілітації населення разом з членами  молодіжного клубу «Позитив» був проведений тренінг з елементами танцювально-рухливої терапії.
Учасниками тренінгу стали 16 молодих людей разом з тренером – Слєповою Оксаною та  ко-тренером  – волонтером Сіраєвою Мариною.
Що ж це за терапія така? Виявляється, танцювально-рухлива терапія – це метод психотерапії, у якому тіло є інструментом, а рух – процесом, який допомагає людям пережити, розпізнати та виразити свої почуття та конфлікти. Тілесні рухи людини розглядаються як відображення її внутрішнього психічного життя та взаємовідносин з оточуючим світом. Танцювальна терапія базується на передумові, що тіло та психіка взаємопов’язані. Танц-терапевти впевнені, що ментальні та емоційні проблеми представлені у тілі у вигляді затискачів та рухливих патернів. Акцент такої терапії робиться на тому, як людина відчуває своє тіло та рух. Тож, не варто хвилюватися через те, що ви не вмієте танцювати та зважати на  те, як ви виглядатимете під час танцю.
Багато науковців вважають, що такий засіб комунікації, як танок, почали використовувати ще задовго до виникнення мови. Він виражав найважливіші аспекти культури.  Саме танок допомагає людині розказати все, що можна і неможна розказати словами; сприяє розвитку свідомості, розуміння себе. Рух змінює відчуття. Ці змінені фізичні відчуття загострюються у танці, забезпечуючи той базис, на якому з’являються та виражаються почуття. Те, що знаходилося на несвідомому рівні, часто кристалізується в неопосередковане почуття та особистісні переживання. Тож, можна зробити висновок, що танц-терапія – це дуже ніжний та делікатний спосіб вирішення особистісних та соціальних проблем.
У ході тренінгового заняття за допомогою танцю  молодь мала змогу  виразити почуття та емоції, які їх турбують, поділитися ними з іншими учасниками танц-процесу; згуртуватися та відчути себе єдиним організмом, а потім відокремитися і залишитися наодинці зі своїм внутрішнім «Я». Надалі  обрати собі пару та навчитися взаємодіяти з нею під час танцю з зав’язаними очима. Одним з найцікавіших завдань, за результатами рефлексії, було невербальне (без слів) з’ясування відносин у танці один з одним. Молодь була в захваті від знайомства з новою технікою та виявила бажання і надалі використовувати її у подальших заняттях.
ОКСАНА СЛЄПОВА

Нещодавно МГО «Молода ера» запровадила у життя новий проект, що має назву “Speaking club”, тобто розмовний клуб англійської мови. Заняття проходять в перший і третій четвер місяця о 19.00 на базі Центру соціально-психологічної реабілітації населення, вул. Хрещатик, 83 (в одному з старих корпусів Київської обласної дитячої лікарні).
До участі у “Speaking club” запрошуються всі бажаючі, хто знає англійську мову хоча б на базовому рівні, а також бажає вдосконалити свої знання, подолати мовний бар’єр  та просто чудово провести час. Чекаємо на Вас з нетерпінням! І пам’ятайте – As many languages you know, so many times you are a human!

У Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації (м.Боярка, директор – Ангеліна Лахтадир) розпочали свою роботу нові клуби, зокрема, жіночий клуб «Я не сама» та молодіжні клуби «Позитив» і “Speaking club” (розмовний клуб англійської мови).
Жіночий клуб очолює Антоніна Мартиненко. Клуб об’єднує активних людей із спільними інтересами: вони влаштовують свята та благодійні акції, а ще й співають, вишивають, планують робити сувеніри, шити, ділитися своїми вміннями з дітьми та молоддю. Уже розроблена цікава  культурно-просвітницька програма.
Ініціаторами створення  розмовного клубу англійської мови (“Speaking club”) є   члени молодіжної громадської організації  «Молода ера».
На кожне заняття для обговорення обирається нова тема. Крім того,  відводиться  час для найактуальніших новин світу, а також для граматичних вправ, адже мало просто говорити – треба робити це правильно. Щоразу члени клубу обирають нового куратора наступного заняття, що допомагає планувати роботу. У  «Speaking club» можуть брати участь усі бажаючі з числа тих, хто хоч на середньому рівні знає англійську мову, а також прагне вдосконалити свої знання, подолати мовний бар’єр та просто чудово провести час.
Але якщо жінки  та любителі англійської мови за сприяння адміністрації центру самоорганізувалися, то з підлітками та молоддю працює фаховий психолог  Оксана Слєпова.   Спочатку підлітки відвідували тренінги Оксани за програмою «Господар своєї долі», згодом тінейджерам стало затісно лише в рамках психологічних тренінгів, тож форми роботи з ними розширилися і подекуди вийшли за межі приміщення центру. Більше того – підлітки самі почали виявляти ініціативу у пошуках цікавих справ, які зробили б їхнє життя насиченішим. Ось так і з’явився клуб «Позитив», який кожної середи збирає на цікаві і корисні  тренінгові заняття підлітків та молодь. Ці тренінги допомагають молодим людям розібратися в собі; позбутися комплексів; дізнатися про свій темперамент; визначитися із типом свого характеру; навчитися позбуватися своїх недоліків та розвивати свої сильні сторони; налагодити стосунки з батьками, учителями, однолітками; навчитися долати стрес та конструктивно виходити із конфліктної ситуації; підвищити самооцінку, повірити в свої сили; набути лідерських якостей; знайти нових друзів. (Заняття, звісно, безкоштовні).

Вам хотілося б стати  членом одного з цих клубів? Створити новий? Організувати на базі центру  гурток? Звертайтеся до директора центру Лахтадир Ангеліни Миколаївни за телефоном  0 (45-98) 35-450. На вас чекають.

18 лютого 2010 року на базі  Києво-Святошинського ЦСПР відбувся семінар-тренінг з Районною організацією дітей (РОД) на тему: «Повага до інших: як правильно спілкуватися із старшими за себе» (психолог – Оксана Слєпова). Загальна кількість учасників – 50 лідерів шкіл району.
Заняття почалося з вступного слова ведучої, яка розповіла про мету та задачі заняття, а саме: навчитися гідно та чемно  поводити себе при спілкуванні з дорослими. Оголосила правила тренінгу, розмова про які логічно перейшла в інформаційний блок про гідну  поведінку.                                                                                                                                                                                                                           Після нього було проведене практичне завдання під назвою «Доброго дня, Іване Івановичу», метою якого була  самопрезентація учасників. Одразу за практичним блоком розпочався семінарський, у якому були озвучені невербальні ознаки впевненої поведінки. Надалі, під час мозкового штурму лідери шкіл називали ситуації, у яких може знадобитися вміння спілкуватися  із старшими за себе (за віком, за статусом, за посадою тощо). Серед них були названі ситуації, події яких могли б розгортатися у школі,  театрі,  бібліотеці,  музеї, магазині,  психологічному центрі,  парку,  лікарні,  кафе, на дискотеці,  деінде. У наступній вправі необхідно було розіграти психологічні етюди правильної та неправильної поведінки, використавши ситуації, які була перераховані під час мозкового штурму.

Підлітки дали волю своїй уяві  – адже мали повну свободу вибору як теми, так і тих подій, які розгорталися в результаті їх бурхливої фантазії.  Не забули вони і про вчителів з директорами, і про чиновників з секретарями, і про відомих політиків. Тут було місце і аналізу, і дискусіям, і суперечкам і сміхотерапії.
Після презентації та обговорення етюдів психолог провела  заключну рефлексію, під час якої  підлітки змогли поділитися своїми враженнями від тренінгу. Багато хто висловив бажання і надалі брати участь у подібних заходах Центру.

Оксана СЛЄПОВА, психолог ЦСПР

З нагоди  Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (15 лютого) у Києво-Святошинському центрі СПР відбулася зустріч освітян та молодіжних лідерів Києво-Святошинського району з учасниками бойових дій.  15 лютого 1989 року остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. Наша країна втратила у цьому воєнному конфлікті більш, ніж 14 тисяч солдат і офіцерів. Тисячі українських військовослужбовців загинули у збройних конфліктах у інших країнах. Війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Не дивлячись ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.  Ми віддаємо данину шани усім учасникам тих подій і вчимо нашу молодь на прикладі учасників бойових дій.
Перед молоддю виступили Острогуцький Віктор Васильович – голова Києво-Святошинської районної спілки воїнів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів); Козленко Лариса Леонтіївна – секретар спілки; Усаков Михайло Михайлович; Яценко Володимир Миколайович – інвалід Афганістану; Леміш Валерій Володимирович – підполковник вільного козацтва, учасник бойових дій.

13 лютого свій авторський тренінг із танцювальної терапії проводив психолог Максим Проценко. Молоді люди змогли відчути на собі всі принади цього особливого креативного методу артотерапії і водночас запозичити певні методичні прийоми для своєї майбутньої професійної діяльності.

Танцювально-рухова терапія – це прекрасний сучасний психотерапевтичний напрямок, у якому поєднується приємне і корисне, а людина вчиться самовиражатися у танці.

Тілесно орієнтована терапія базується на твердженні, що всі психічні процеси обов’язково знаходять своє відображення у тілі людини. Стрес, травми або переживання призводять до м’язового напруження. Енергія, яка тече нашим тілом, повинна рухатися вільно і без перепон. Але для того, щоб пережити травмуючу подію або ситуацію, треба «стиснутися». Стиснуті щелепи, кулаки, напружені м’язи – все це реакція тіла на певну складну ситуацію. Якщо стреси повторюються, або має місце писихотравмуюча ситуація, подібні реакції закріплюються в тілі як стереотип, знижується рівень емоційної чутливості. За допомогою спеціальних вправ психотерапевт допомагає знизити рівень загального напруження. Танцювальна терапія – дієвий метод соціально-психологічної реабілітації.