Зала, яку приготували члени клубу «Затишок» до зустрічі з чорнобильцями, святково прикрашена українською символікою. Під керівництвом Антоніни Антонівни Мартинюк її колективом, заздалегідь, з великою любов’ю вишитий рушник до 25 річчя Чорнобильської катастрофи, тепер розстелено на столі. Червоні та чорні нитки – символ любові та журби, бо ж на ньому в чорних рамках портрети людей, в житті яких знайшлося місце для подвигу. Вони здійснили його з честю, заради інших, пожертвувавши своїм життям. «Немає більшої любові, як хто покладе душу свою за ближнього.» Усвідомлюючи це, серце переповнюється благоговінням і трепетом, повагою до тих людей, яких, на жаль, вже немає поруч з нами.

Американська громадська організація «Фокус» – це друзі п’яти Чорнобильських центрів, які вже понад 10 років діють в Україні. Нинішня делегація зі США переймається проблемами цих центрів. Зокрема ця група американців знає дуже багато про Чорнобиль. У себе на батьківщині вони поширюють інформацію про Україну, її сьогодення, не оминаючи, звичайно, і чорнобильської проблематики. Паралельно збирають добродійні кошти для підтримки згаданих центрів. Ентузіасти переважно люди небагаті, але розуміють, що це проблема не лише нашої держави, а й всього світу. Цього дня гості з-за океану поклали разом з працівниками ЦСПР на чолі з його керівником Ангеліною Миколаївною Лахтадир квіти до меморіалу чорнобильців-ліквідаторів. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.

- Я бачила сльози на їхніх очах, – ділиться зі мною Ангеліна Миколаївна, – подумати тільки, яку відстань вони здолали, скільки доклали зусиль у збиранні коштів, віддаючи цьому не лише свій вільний час. Так перейматися проблемою Чорнобиля можуть тільки подвижники. І це хороший приклад для інших. Адже всі ми маємо одну домівку, про яку повинні думати спільно. Бо це наша планета.

На сьогоднішній зустрічі були пошановані Наталія Іванівна Яковенко, Ігор Кузьмович Дежурний – люди, які були учасниками ліквідації. Ольга Петрівна Яхновська – вдова ліквідатора, яка поховала і чоловіка, і сина. Галина Петрівна Нечитайло, лікар, завданням якої на той час було відшукати жителів, які не хотіли після аварії на ЧАЕС залишати обжиті місця. Їм тоді надавалася посильна, в тому числі медична допомога при переїзді. Зібрання з великим інтересом вислухало і нелегкі спогади Івана Івановича Дерди – голови Києва-Святошинського фонду інвалідів-чорнобильців.

Сергій Васильович Мирний, письменник, еколог, сценарист, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС в перші місяці аварії був командиром взводу радіаційної розвідки в епіцентрі катастрофи, одержав подяку командувача Київського військового округу за мужність і героїзм. Знаний у світі експерт з Чорнобиля та комплексного подолання радіаційних та техногенних аварій, Сергій Мирний належить до тих дуже не багатьох людей, які мають і моральне право, і вміють не без жартів розмірковувати над чорнобильською темою. На зустрічі він презентував свою нову книгу «Чорнобильська комедія», яка містить велику обойму жартівливих сцен, котрі письменник-чорнобилець зумів зафіксувати у нелегкі будні після аварії на ЧАЕС.

У Центрі відкрили виставку «Дзвони Чорнобиля», яку підготувала громадська організація «Благодійний фонд дітей-інвалідів «Ковчег», котрий очолює Корінь Варвара Володимирівна.

Також оформлено окремий розділ з роботами Києво-Святошинської громадської організації «Дзвони Чорнобиля» – керівником якої є Діана Кузнєцова. А ще експонуються витвори членів різних молодіжних гуртків, студій при міському Будинку культури, клубу «Затишок». Ніна Михайлівна Знова подарувала Центру свою другу картину на чорнобильську тематику під назвою «Квітучий сад», – яка утверджує надію на світле майбутнє.

- Клубу «Затишок», – підкреслила Ангеліна Миколаївна, – наша особлива подяка за подарований вишитий рушник та смачні вареники, якими члени цього творчого об’єднання пригощали всіх учасників заходу. А Любові Рачинській та її співучому колективу «Горлиця» – за пісню «Два кольори». Адже минають роки, в турботах і випробуваннях, а все у нашому житті переважає потяг до гармонії і всього світлого.

Наше покоління розуміє, що не земна куля належить нам, а ми належимо їй. Ми розуміємо: наше майбутнє – у наших руках і, Чорнобильська трагедія не повинна ніколи повторитися.

Валентина СІРОДАН, Боярка-інформ

Печворк, или петчворк (англ. patch – клаптик + work – работа) – це вироби, здійснені у техніці клаптевого шиття. Квілт (англ. quilt – клаптикова мозаїка) – це ковдра, яка складається з кількох шарів, верхній з яких виконаний у техніці “печворк”. Термін “квілтінг” більш загальний і означає “клаптикове рукоділля”. Історія техніки печворк нараховує близько 3000 тисяч років, з’явилася вона майже одночасно в Європі, в Азії, Африці й Америці. Печворк був добре відомий і нашим прапрабабусям. Така техніка не лише давала змогу з користю переробляти старий одяг, але й рятувала у скрутні часи. З маленьких обрізків тканини та ношених речей шили ковдри, килимки та новий одяг. Сьогодні стара техніка значною мірою втратила своє первісне призначення — практичність і ощадливість, у наші часи більше цінується естетичний аспект. Печворк широко застосовується для виготовлення ковдр, покривал, штор, рушників, скатертин, серветок, сумок, іграшок та навіть картин. Сучасна мода також дедалі частіше звертається по натхнення до народних промислів, і виконані в техніці печворк вбрання й аксесуари нерідко з’являються на показах найвідоміших дизайнерів.

Лариса Леонтіївна організувала і залучила до співпраці громадські організації багатодітних сімей «Родина 7’я» (голова – Тетяна Ковальчук), жіночий клуб «Затишок» (керівник – Антоніна Мартинюк). Усі вони разом із дітками співали колядки та бажали гостям радості, здоров’я, миру і тепла. Діти водили Козу, яка раптом захворіла, впала і встала тільки тоді, коли її почастували солодощами.

До свята долучилась гостя з Києва – відома поетеса Тетяна Лазаренко. Всі присутні довго і тепло аплодували її віршам. Пані Тетяна подарувала Центру книгу з віршами на духовну тематику, а також диски із своїми піснями та поезіями.

Із теплим словом до гостей звернулись начальник відділу в справах сім’ї, молоді та спорту Києво-Святошинської  райдержадміністрації Людмила Шпаченко та голова ГО «Дзвони Чорнобиля» Діана Кузнєцова. Вони вітали дорослих і малечу зі святами, бажали не втрачати надії та сподівань на краще.

Приємним і радісним сюрпризом для всіх був приїзд волонтерів із колективу «Світлячок», що є членом міжнародної спільноти «Сім’я». Ці люди переїхали із США і вже 6 років живуть в Україні і займаються благодійністю: надають гуманітарну допомогу, влаштовують благодійні концерти, доставляють харчові продукти для малозабезпечених, морально підтримують усіх, хто потрапив у біду.  Тому і в цей день вони привезли для всіх запрошених йогурти а ще співали колядки українською, російською, англійською та іншими мовами. Висока духовність і тепла енергетика йшла від їхнього співу. Пізніше, разом із директором ЦСПР Ангеліною Лахтадир та начальником відділу сім’ї, молоді та спорту  райдержадміністрації Людмилою Шпаченко, пані Ганна з цього колективу  обговорила питання, яким чином можна було б допомагати дітям та сім’ям нашого району, котрі  потрапили в скрутні матеріальні обставини.

Після святкової частини всі присутні пригощались кутею та солодощами. Діана Олександрівна презентувала  величезний торт, вміло виготовлений і щедро подарований спонсорами. Кожному дістався шматочок.

На свято завітали представники партії «Сильна Україна» Ірина Макаревич та помічник депутата міської ради та голови Боярського осередку партії «Сильна Україна» Олександра Видрі Віктор Луценко. Вони також вітали всіх зі святами і передали від Олександра Видрі скромну, але таку потрібну грошову допомогу на підтримку Центру та ГО інвалідів «Дзвони Чорнобиля»

Ангеліна Миколаївна Лахтадир  на прощання звернулась до всіх дорогих гостей із  словами подяки, побажала любові, добра в сім’ї і затишку в оселі. А колядникам подякувала за те, що вони створили таку світлу й теплу атмосферу:

Віншую вас, колядники,

З Різдвом Христовим.

Щоб щастя вам квітло

вінком калиновим,

А над вашим домом

Любов процвітала,

А у вашім домі слава панувала.

Щедрівки і колядки виконували: тріо у складі Козленко Л.Л ( інв.2 гр. ліквідатор аварії на ЧАЄС, учасник бойових дій у Афганістані), Панчишиної М.В. та Бібік А.Я. (акомпанемент на акордеоні); Бондаренко А.Я.( інв.2 гр.); Жмишенкова К.; співаки хору Свято-Миколаївського храму та хору храму Винесення чесного Хреста. Наприкінці до співу приєдналися всі гості, які продовжували співати навіть по закінченні першої частини заходу. Далі на присутніх чекав мистецьки прикрашений великий торт, люб’язно наданий добродійкою Людмилою. За святковим столом зустрілись творчі і ділові люди, які ділились своїми планами на майбутнє.

За матеріалами сайту організації «Дзвони Чорнобиля Києво-Святошинського району». Читати повністю