«В житті кожної людини є місце для подвигу.»
Зала, яку приготували члени клубу «Затишок» до зустрічі з чорнобильцями, святково прикрашена українською символікою. Під керівництвом Антоніни Антонівни Мартинюк її колективом, заздалегідь, з великою любов’ю вишитий рушник до 25 річчя Чорнобильської катастрофи, тепер розстелено на столі. Червоні та чорні нитки – символ любові та журби, бо ж на ньому в чорних рамках портрети людей, в житті яких знайшлося місце для подвигу. Вони здійснили його з честю, заради інших, пожертвувавши своїм життям. «Немає більшої любові, як хто покладе душу свою за ближнього.» Усвідомлюючи це, серце переповнюється благоговінням і трепетом, повагою до тих людей, яких, на жаль, вже немає поруч з нами.
Американська громадська організація «Фокус» – це друзі п’яти Чорнобильських центрів, які вже понад 10 років діють в Україні. Нинішня делегація зі США переймається проблемами цих центрів. Зокрема ця група американців знає дуже багато про Чорнобиль. У себе на батьківщині вони поширюють інформацію про Україну, її сьогодення, не оминаючи, звичайно, і чорнобильської проблематики. Паралельно збирають добродійні кошти для підтримки згаданих центрів. Ентузіасти переважно люди небагаті, але розуміють, що це проблема не лише нашої держави, а й всього світу. Цього дня гості з-за океану поклали разом з працівниками ЦСПР на чолі з його керівником Ангеліною Миколаївною Лахтадир квіти до меморіалу чорнобильців-ліквідаторів. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.
- Я бачила сльози на їхніх очах, – ділиться зі мною Ангеліна Миколаївна, – подумати тільки, яку відстань вони здолали, скільки доклали зусиль у збиранні коштів, віддаючи цьому не лише свій вільний час. Так перейматися проблемою Чорнобиля можуть тільки подвижники. І це хороший приклад для інших. Адже всі ми маємо одну домівку, про яку повинні думати спільно. Бо це наша планета. Читати далі »
11 січня 2011 року в приміщенні Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації зібралося дуже багато людей. Ініціатором та головним організатором свята була Києво-Святошинська районна ГО інвалідів «Дзвони Чорнобиля» (голова – Діана Кузнєцова). Сценарій заходу чітко продумала Козленко Лариса Леонтіївна, вона ж була і ведучою. У розкішному українському костюмі, з посмішкою на обличчі, у веселому гуморі вона вітала присутніх. 
За доброю традицією члени РГО «Дзвони Чорнобиля» були запрошені на «Різдвяні піснеспіви» у Центр соціально-психологічної реабілітації, де були проведені заходи з нагоди Різдва Христова з ініціативи протоієрея Валерія і директора ЦСПР Лахтадир А.М. Величезна кількість колядок та їх мелодійних варіантів, глибока змістовність і значна різноманітність текстів, багатство різдвяних традицій і звичаїв – усе це результат широкого і інтенсивного розвитку Різдвяного фольклору в Україні впродовж багатьох століть. Спочатку православний священик розповів присутнім про свято Різдва Христового, а потім недільна школа всіх причарувала Різдвяним вертепом та колядою. Дітям-інвалідам з «Дзвонів Чорнобиля», що страждають на різні важкі фізичні хвороби, від віруючих храму Миколи Чудотворця о. Рустік вручив подарунки, а діти з недільної школи привітали інвалідів зі святом та заспівали колядниці. Після цього всі присутні за святковим столом змогли скуштувати різні солодощі та поспілкуватись.
