Жили-були в лісі два ведмедики -  чорненький Сонько і коричневий Їсько. Сонько дуже любив спати, а Їсько – їсти.

Якось у них закінчилася їжа. Треба було йти на базар в Боярку щось купити. От Сонько і каже:

- Збирайся, мабуть ти, брате,  а я посплю трохи.

Влігся  на бочок, вкрився теплою ковдрою та й заснув.

Іде Їсько на базар, а назустріч йому зайчик з повним кошиком малини.

-        Ти куди, Заєць?

-        Несу своїм зайчаткам свіжої малинки трохи. Читати далі »

Тетяна Бондаренко, психолог

У маленькому гарному містечку  біля одного з дитячих садочків жила сім’я: тато, мама, син і донька. Якось тато з сином із старого сухого дерева, що колись росло в дворі, зробили стіл. З того часу всі полюбили їсти на свіжому повітрі.

Люди не знали, що по білизняній мотузці, яка була натягнута над столом, пролягала найголовніша мурашина дорога. Весь день, з раннього ранку на цій дорозі  кипів рух в обидві сторони. То мурахи-солдати йшли на війну за нові території. То мурахи-служники несли їжу королеві. То мурахи-робітники доставляли будівельний матеріал до мурашника. Читати далі »

Тетяна БОНДАРЕНКО,  психолог

Жили собі, були собі дід та баба. І була у них коза. Та така вреднюча, якої світ не бачив. Щодня в якусь шкоду лізе: то на город забігла і зелень бабину потолочила, то в сусідчин квітник подалася і найкращі квіти поскубла. А оце останній раз заскочила в дідів сарай та всі дрова порозкидала.

Дід сердиться, ногами тупоче, баба плаче.

- Що ж нам з такою козою роботи? Читати далі »