Проблема 30-ти кілометрової зони відчуження та Чорнобильської АЕС вже вийшла за межі екології й енергетики. Тепер це вже скоріше проблема істориків та культурологів.

Атомоград чи Сталінград?

Збагнути, чим був і є Чорнобиль неможливо навіть 22 року потому.

«Чорнобиль – як проблема і катастрофа – це багато в чому комунікативна катастрофа, – зазначає Сергій Мирний – хімік, який влітку 1986 року був командиром 22 взводу радіаційної розвідки, нині відомий фахівець з Чорнобильської катастрофи та її наслідків . – Вона почалася як така. Адже спочатку там не було комунікації, передачі адекватної інформації між розробниками і експлуататорами. В результаті сталося те, що сталося. Ця ж комунікативна проблема між фахівцями різних галузей залишається і зараз. Чорнобиль – як багатогранник. Кожен дивиться на свою грань. Ядерний фізик не розуміє історика, без якого, як я переконався на власному досвіді, зробити нічого не можна. Адже історики працюють з пам’яттю, з сенсом того, що було. Шкода, що немає комунікативних форм такого спілкування. Освітлення всіх чорнобильських подій завжди залишає відчуття недоказаного. Ядро проблеми вислизає. А все тому, що немає комунікативного діалогу фахівців різних галузей».

Читати далі »

Светлана Алексиевич, проинтервьюировавшая несколько сотен чернобыльцев, в своей документальной книге «Чернобыльская молитва» пишет: «Не раз я слышала от своих собеседников одинаковые признания: «таких слов не подберу, чтобы передать то, что видела и пережила», «ни в одной книжке об этом не читал и в кино не видел», «никто раньше мне ничего подобного не рассказывал». Все впервые обозначается, произносится вслух. Случилось нечто, для чего мы еще не имеем ни системы представлений, ни аналогов, ни опыта, к чему не приспособлено ни наше зрение, ни наше ухо, даже наш словарь не годится». Между тем неизвестная нам информация о личном опыте чернобыльцев ослабляет или рвет их связи с обществом, отчуждает иногда даже от своего ближайшего окружения.

Читати далі »

Хотя со дня термохимического взрыва 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС, 26 апреля 1986 года, минуло уже почти четверть века, его тень продолжает мрачно нависать над нами. В Белоруссии, России и Украине — трех наиболее затронутых этой техногенной аварией странах — число чернобыльцев, то есть граждан, официально признанных пострадавшими вследствие Чернобыльской катастрофы и имеющих право на различные льготы и компенсации, составляет около шести миллионов человек. Среди них — и непосредственные участники ликвидации последствий аварии в зоне повышенной радиации вокруг АЭС (их более полумиллиона), и эвакуированные жители загрязненных территорий, и их дети.

Читати далі »

Сергей Мирный

О мутировании смысла,

или

К 23-й годовщине Чернобыля – будь готов!

(Типа фейлетон)

Читатель, будь готов! Грядет очередная годовщина Чернобыля, и накануне 26 апреля опять разверзнутся хляби небесны… извините, хляби газетные, телевизионные, интернетные, радиОционные, и на тебя извергнется ЛИВЕНЬ.

Ливень информации “о Чернобыле”.

Самое время поговорить о чистоте этих грядущих информационных осадков.

Тем более что и случай представился: в четверг, 19 марта из интернетных хлябей предвестницей большого годовщинного ливня пролилась первая капелька

http://www.segodnya.ua/news/14040137.html

Читати далі »

Эта книга – о победителях Чернобыля.
О радиационных разведчиках, их комических и драматических приключениях в зоне вокруг взорвавшегося чернобыльского реактора в 1986-м году – и позже, в той полусказочной ситуации, которая сложилась вокруг Чернобыля. Герои романа и Чернобыля выходят из этих испытаний не только с достоинством, но и с новым знанием – взвешенным и неожиданно оптимистичным.
Детали в романе точны и бьющи, ситуации – комичны и парадоксальны, повествование – полифонично и интригующе. Мимоходом, почти разговорным языком пояснено многое, что обычно считается недоступным пониманию – и что совершенно необходимо знать человеку послечернобыльскому.
Читати далі »

Летом 1986 года Сергей Мирный ездил по Зоне почти по тем же маршрутам, что и теперешние посетители зоны. Только тогда эти маршруты назывались маршрутами разведки, средством передвижения был броник – бронированная разведывательная дозорная машина БРДМ-2РХ, – а уровни радиации в центре зоны были в 1000 раз большими. Взорвавшийся реактор 4-го энергоблока стоял во всей своей развороченной красе, и весь мир ежедневно заглядывал в газеты и телевизор, надеясь узнать, какие еще сюрпризы готовит ему Чернобыль и его радиация… Чтоб таких сюрпризов больше не было, десятки тысяч мужчин в спецовках и военных робах круглые сутки толклись по этой огромной территории. А тысячи семей, жившие здесь десятками-сотнями поколений, покидали этот край навсегда…
Читати далі »

29 квітня до річниці аварії на ЧАЕС спеціалістами ЦСПР було здійснено робочий виїзд до села Бузова, що розташоване у зоні посиленого радіологічного контролю. До ЗОШ Бузової театральна студія «3-а» (керівник – психолог ЦСПР Тетяна Бондаренко) привезла виставу «Будь здоров!», розраховану на молодших школярів. Ця вистава пропагує здоровий спосіб життя, котрий є надзвичайно актуальним для жителів уражених територій.

Психолог Оксана Слєпова провела тренінгове заняття «Батьки та діти» з проблемними дітьми, котрих рекомендували до роботи педагоги школи. Заступник директора ЦСПР Ганна Яценко провела робочі зустрічі з директором ЗОШ, заступником з виховної роботи, психологом та соціальним педагогом. Крім того, вона відвідала сільський фельдшерсько-акушерський пункт та поінформувала про безкоштовні заняття для вагітних жінок та мам з маленькими дітьми.

До 24-х роковин Чорнобильської катастрофи в Центрі пройшла художня виставка «Радість життя», на якій були представлені роботи майстрині декоративно-прикладного мистецтва, відмінника освіти України Ніни Знової та її вихованців – членів студії народних промислів «Веселка», що діє при Боярському будинку культури.

Ніна Михайлівна подарувала центру СПР одну із своїх найкращих робіт «Дзвони Чорнобиля. Покинутий сад» (шкіра). Читати далі »

Дорогі співвітчизники!

26 квітня 1986 року Україна пережила найкрупнішу техногенну аварію в світі на Чорнобильській АЕС.

З цього часу цей день перетворився в День скорботи за жертвами Чорнобильської трагедії та день перестороги щодо відповідального використання мирного атому. Ми всі разом згадуємо і сумуємо за героями різних національностей, які пожертвували своїм життям задля майбутнього цивілізації.

Вічна і світла їм пам’ять. Вони завжди залишаться в наших серцях.

Можливо, те, що Україна першою відчула і усвідомила небезпеку мирного атому, було однією з мотивацій відмови нашої держави першою в світі добровільно від ядерної зброї. Ми теж показали приклад світовому співтовариству, прийнявши нещодавно рішення про передачу першими залишків запасів високозбагаченого урану.

Хочемо ми того чи ні, але енергетичне майбутнє України неможливе без атомної енергетики. Але насправді мирної та безпечної, враховуючи уроки Чорнобиля, за які ми заплатили дуже високу ціну. Досі від наслідків згубного радіоактивного опромінення потерпають понад два мільйони громадян, з яких 498 тисяч – діти.

Кажуть, час стирає біль і до “чорнобильців” ми почали ставитись якось дуже звично. Та й допомога через інфляцію та інші процеси перетворюється все більше на символічну. Але ми це змінимо. Наша економіка поступово одужує і ми знайдемо фінансові ресурси для оптимізації комплексу заходів системи соціального захисту “чорнобильців”.

Як Президент України я звертаюсь до усіх співвітчизників об’єднати зусилля для остаточного подолання наслідків аварії. Нехай злагоджена праця, найкращі людські риси, та характер українців, загартований за роки подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, будуть і надалі основою якісних змін і процвітання нашої Батьківщини.

Прес-служба Президента України Віктора Януковича.

Більше 80% українців бачать небезпеку в сьогоднішньому Чорнобилі.  Про це свідчать результати телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.

Зокрема, як повідомили УНІАН в Інституті, 81,9% опитаних назвали небезпечним сьогоднішній Чорнобиль. Із них 48,8% вважають, що він «дуже небезпечний», 33,1% – «скоріше небезпечний».

Безпечним на сьогоднішній момент вважають Чорнобиль всього 12,4% респондентів. Із них 8,6% вважають, що сьогодні Чорнобиль «скоріше безпечний», 3,8% – «абсолютно безпечний». Важко відповісти на це запитання 5,7% респондентів. Читати далі »