Види домашнього насилля

image_pdfimage_print

Існують важкі, неприємні, дражливі теми, які не прийнято широко обговорювати, привертаючи до них увагу громадськості. І причина не лише в зіпсованому настрої. На жаль, важко (а іноді здається, що безнадійно) підіймати ті питання, до повномасштабного вирішення яких суспільство ще не готове…
Одна з таких складних тем – це домашнє насилля, особливо небезпечне тим, що нерідко залишається «за зачиненими дверима» якоїсь однієї сім’ї. Сусіди, колеги, друзі й навіть родичі можуть і не здогадуватися, що в родині панують страждання, приниження й знущання. Легше помітити сліди побиття, аніж шрами на душі. Невидимі миру сльози проливаються потайки, факти насилля приховуються, патологічна ситуація може тривати роками, калічити долю жінки та психіку дітей. Сімейний тиран підкоряє собі дружину (до 90% жертв насилля – це саме жінки), вибудовує бар’єри між нею та навколишнім світом, відриває від рідних, відважує подруг, не відпускає на роботу. Під такий стиль сімейного життя підводиться своєрідна «теоретична база», яка, на жаль, цілком органічно вписується у патріархальні погляди щодо підлеглої ролі жінки в сім’ї та суспільстві. І що парадоксально – представниці слабкої статі іноді навіть не усвідомлюють, що вже давно стали жертвами – настільки закамуфльованими та підступними можуть бути форми домашнього насилля.

Фізичне насильство
Фізичне насилля – це побої, спричинення каліцтв і тяжких тілесних ушкоджень.
До фізичного насилля можна віднести також:
• Дії, що не залишають видимих слідів: ляпаси, плювки, щипки, штовхання, вивертання рук, придушення, стискання, позбавлення їжі, сну, медичної допомоги…
• Непряме фізичне насилля: нанесення фізичної шкоди іншим членам сім’ї чи тваринам; кидання предметами; нанесення шкоди майну, викидання улюблених речей; замикання в хаті; позбавлення засобів зв’язку із зовнішнім світом.
• Злочинна бездіяльність: відмова в допомозі при хворобі, вагітності, пораненні; відмова купувати харчові продукти та інші необхідні для сім’ї товари; полишення в небезпечних місцях.
• Перешкоджання – полишити приміщення, користуватися туалетом, ванною кімнатою, телефонувати тощо.
• Словесні погрози – завдати шкоди дітям, рідним, друзям, застосувати зброю…
• Примушення – вживати наркотики чи алкоголь.

Сексуальне насилля
• Поводження з жінкою як із сексуальним об’єктом.
• Нав’язливі сексуальні домагання, ігнорування сексуальних уподобань.
• Примушування до полового акту з використанням сили, погроз чи шантажу (зґвалтування).
• Полові зносини в болючій, садистській, неприйнятній для жертви формі.
• Відмова в задоволенні сексуальних потреб жертви, позбавлення уваги й виявлення ніжних почуттів.
• Гнів, образи, приниження та інші насильницькі дії на ґрунті хворобливих ревнощів, звинувачень у любовних стосунках з кимсь.
• Образи жінки на сексуальному ґрунті зі звинуваченнями в тому, що вона погана коханка, сексуально неприваблива, фригідна, гуляща тощо.
• Вимоги одягатися певним чином проти волі жертви.
• Небажані сексуальні дотики, примушення до таких дотиків.
• Підглядання, фотографування в оголеному вигляді чи в інтимній ситуації без згоди жінки.
• Примушення спостерігати за сексуальними контактами між іншими людьми; примушення до перегляду порнографічної продукції, повторенню порнографічних сюжетів.
• Ексгібіціонізм, примушення оголятися і вчиняти певні дії (на камеру і без).
• Примушення до сексуальних контактів з іншими людьми.
• Будь-які інші дії на сексуальному ґрунті, що відбуваються проти волі жертви з ігноруванням її прав та законних інтересів.
• Після розлучення – сталкінг (від англ. stalking — переслідування): стеження, телефонні дзвінки, небажані подарунки та знаки уваги, нав’язливі контакти Інтернетом, погрози та залякування.

Психологічне (емоційне) насилля
• Постійний і тотальний контроль за поведінкою: вимоги звітування за кожен крок, стеження, допити, раптові перевірки, неочікувані візити на роботу, місце навчання чи додому; телефонні дзвінки, смс-повідомлення, листи електронною поштою, через соціальні мережі та месенджери з вимогою негайних відповідей.
• Ізоляція жертви: провокування конфліктів з родичами й подругами, перешкоджання в підтриманні між ними стосунків та зв’язку.
• Глузування і критика почуттів, переконань, дій жінки; образа релігійних почуттів, національної, расової або класової приналежності.
• Різні способи контролю над свідомістю: промивка мізків, нав’язування своєї точки зору, маніпуляції; примушення змінити віросповідання чи світогляд, відступити від своїх життєвих принципів та цінностей.
• Безпідставні дріб’язкові ревнощі: стеження за тим, як жінка реагує на інших чоловіків, нав’язливі розпитування про колег, товаришів по навчанню, друзів.
• Образи, приниження (в тому числі публічні): постійна критика: занадто товста/худа; дурненька/вдає з себе розумницю; погана коханка чи мати; ніякий професіонал, не здатна пристойно заробляти, вести хазяйство; нічого не варта без нього.
• Постійні звинувачення – в будь-яких проблемах, бідах, негараздах і нещасних випадках.
• Демонстративне ігнорування почуттів жінки, позбавлення її уваги, відмова виходити разом на люди.
• Тривале мовчання як спосіб покарання та тиску.
• Використання дітей як інструмента тиску та маніпулювання.
• Погрози піти чи вигнати жінку з дому, відібрати дітей.

Економічне насилля
• Позбавлення права розпоряджатися сімейним бюджетом та іншими матеріальними ресурсами родини, одноосібне прийняття фінансових рішень. Виділення грошей в залежності від «правильної» поведінки й навіть повне позбавлення особистих коштів. Створення штучної ситуації, за якої жертва має випрошувати гроші та звітуватися про кожну копійку.
• Заборона піти вчитися чи влаштуватися на роботу.
• Вилучення у жертви зароблених коштів або тих, що їх дали рідні чи друзі.
• Приховування доходів, ігнорування матеріальних потреб жертви чи сім’ї, розтрата сімейного бюджету з метою «покарати», «помститися», створити напружену драматичну атмосферу.
• Відмова в утриманні дітей.
• Примушення працювати (в тому числі на високооплачуваній, але важкій чи нелюбимій роботі).
• Примушення до здирництва та жебракування.

…Ось така вимальовується неприваблива і тривожна картина. Після уважного ознайомлення з видами домашнього насилля, раптом починаєш розуміти, що в різних формах і різною мірою воно присутнє чи не в кожній сім’ї. І стосується це не лише жінок, але й чоловіків, стареньких, дітей… І якщо фізичні насильники частіше зустрічаються серед чоловіків, то що стосується інших видів насилля, то тут жінкам немає рівних. Щоб у цьому переконатися, достатньо ще передивитись нашу статтю, уявляючи в ролі сімейного тирана жінку: і приниження (не здатен заробити чи щось полагодити), і відмова в сексі чи спілкуванні, і узурпація сімейного бюджету, і хворобливі ревнощі, і тотальний контроль, і погрози піти та забрати дітей – все це в різні мірі практикується майже кожною жінкою. Складається враження, що реальний стан сімейного насилля з боку жінок значно применшується. Представники сильної статі не готові визнавати свою роль жертви і замість того, щоб звіритися у своїх проблемах психологу, втішаються алкоголем чи іншими видами шкідливих звичок.

Так що ж нам може дати знання форм та способів домашнього насилля? Найголовніше – це тверезий погляд на те, що відбувається в твоїй сім’ї чи в родині близьких тобі людей. Можливо, вже час бити на сполох ? Рятувати шлюб та дітей?..

Але це також серйозне попередження для тих, у кого на сімейному небосхилі лише час від часу пропливають невеличкі попереджувальні хмаринки: спочатку мова може йти лише про деякі незначні прояви схильності до насильства. Справжніх монстрів, психопатів та збоченців все-таки не так і багато у порівнянні зі звичайними чоловіками та жінками. Іноді ми самі виховуємо насильників із своїх цілком добропорядних чоловіків чи жінок. Вчасно сказати «ні», чітко позначити межі особистого простору, розставити маркери, що позначають міру допустимого у стосунках – все це дієві запобіжники сімейної тиранії. Так само ми маємо використати отриману інформацію для самоаналізу: порядна людина може простежити в собі як риси насильника, так і схильність до того, щоб стати жертвою. Якщо все не зайшло занадто далеко, є надія подолати проблеми, відверто обговоривши ситуацію між собою чи звернувшись до психолога. Якщо ситуація близька до критичної, єдиний вихід – тікати від насильника світ за очі – про це в нашій наступній статті, так само, як і поради дівчатам, як вже на етапі перших залицянь визначити майбутнього сімейного тирана.

Марія КИРИЛЕНКО


 

Ще за темою: