3. Групові форми роботи з жінками учасників АТО

Metaforychni karty9Групова робота відкриває нові можливості в наданні психологічної та емоційної підтримки жінкам учасників АТО. В такій роботі дуже важлива групова динаміка,  завдяки якій учасниці групи підтримують одна одну, а дружня невимушена атмосфери сприяє більшій відвертості і розкутості. Вкрай важливо, що під час групової роботи розсіюються тривога і страхи.  Цьому сприяють спеціальні психологічні (в тому числі з використанням тілесних практик) вправи, розроблені та запропоновані психологом. Одночасно такі групи працюють і як групи самодопомоги, оскільки жінки з однаковими чи схожими проблемами можуть краще зрозуміти одна одну та поділитися досвідом подолання психологічних  проблем.  Зусилля психолога, спрямовані на групу, вмикають процеси самовідновлення та самозцілення.

3.1. Групи самодопомоги для жінок.  

Групи самодопомоги – вкрай важливий напрямок роботи з жінками. Подібні групи показали свою ефективність в різних країнах і стосовно різних цільових груп. Наведемо декілька прикладів подібних груп з досвіду роботи Києво-Святошинського центру реабілітації населення.

3.1.1. Група для жінок мобілізованих «Я вмію чекати».

Це  зустрічі для жінок, чоловіки яких знаходяться в збройних силах. На жаль, з різних причин (низька психологічна  культура, відсутність соціального стереотипу звернення по допомогу до спеціалістів) члени сім’ї іноді звертаються до реабілітаційного закладу лише тоді, коли ситуація вже виходить з-під контролю. Для того, щоб уникнути такого розвитку подій,  необхідно розпочинати роботу ще тоді,  коли  чоловік перебуває на військовій службі.  Саме від психологічної підготовки сім’ї залежить, чи стане/залишиться демобілізований боєць мудрим батьком, турботливим  чоловіком, зрілою особистістю, а чи  поповнить ряди кримінальних угрупувань або алко- чи нарко-залежних людей.

Добре, коли жінка, сім’я в цілому – це надійний тил для воїна, що знаходиться в зоні бойових дій. Але на жаль, саме сім’я може стати найуразливішим місцем в системі соціального оточення бійця – своєрідною  «слабкою ланкою». Жінка може настільки не конструктивно себе поводити, не вміти контролювати свій емоційний стан, що своїми дзвінками може створювати реальну загрозу душевному стану і навіть життю бійця.  Для того щоб це не сталося, щоб жінка була ресурсом психологічної стабільності та виживання,  необхідна розгалужена система підготовки жінок до зустрічі солдата з війни. Такі групи передбачають керівництво кваліфікованого психолога, який веде психологічний супровід жінки під час чекання чоловіка і перший час по його поверненню.

3.1.2. «Піклуйся про себе».

Це група для матерів та дружин учасників АТО, яка передбачає  спілкування та взаємну емоційну підтримку, заняття в тренажерному залі, ЛФК, здоровий спосіб життя, контроль над емоціями, способи зменшення емоційної напруги. Жінка вчиться піклуватися про себе, своє фізичне та душевне здоров’я.

3.2.  Групи психоемоційної підтримки

Крім груп самодопомоги та закритих психотерапевтичних груп, що передбачають лише представниць цільової групи, досить ефективними є відкриті групи психоемоційної підтримки, які передбачають змішану жіночу аудиторію.

3.2.1. Завдання груп психоемоційної підтримки:

  • Налаштувати учасників групи на позитивне сприйняття дійсності.
  • Створити невимушену атмосферу, сприятливу для саморозкриття.
  • Ознайомити з різними методиками психологічної роботи, відслідковувати, які з методик більш дієві стосовно кожної конкретної особистості.
  • Виявляти психологічні проблеми та допомагати їх формулювати.
  • Навчити основам релаксації та психофізичної саморегуляції.
  • Допомогти знайти власні енергетичні ресурси для подолання життєвих проблем.
  • Дати змогу ознайомитись із різними підходами до типових життєвих ситуацій інших учасників групи; виявити у членів групи спільні проблеми (група набуває ознак групи підтримки).
  • Запустити процеси самодопомоги та самозцілення.
  • Виявляти запит на індивідуальні психологічні консультації, вивчати можливість створення міні-груп зі спільними проблемами.

3.2.2  Група для жінок «Психологічні вечорниці»

Прикладом групи психоемоційної підтримки є  «Психологічні вечорниці» (Києво-Святошинський ЦСПР).

«Психологічні вечорниці» – це відкриті зустрічі, легкий формат групової роботи з психологом із застосуванням різних методик. Члени групи залюбки сприймають позитивну та веселу атмосферу, непомітно для себе розкриваються, формулюють свої проблеми, завдяки чому страхи поступово розчиняються, а групова динаміка  підтримує ці зміни. Під час таких груп створюється легка невимушена атмосфера, яка передбачає багато сміху та позитиву. З цією метою практикуються вправи в ігровій формі з використанням асоціативних карт, картинок, фігурок, інших предметів. Щоб робота сприяла психоемоційній розгрузці, практикується зміна різних форм роботи під час одного заняття: інтерактивна бесіда, метафоричні карти, релаксація, казкотерапія, дихальні вправи, легка гімнастика, візуалізація та інші методики, спрямовані на оптимізацію енергетичних ресурсів. Крім загальновживаних методик, психолог застосовує ті методичні прийоми,  які зазвичай практикує. Кожне заняття складається з (1) очікуваного (традиційного, звичного, ритуального), що дарує спокій, впевненість, відчуття передбачуваності та стабільності та (2) нового, що створює відчуття зросту і розвитку.  Такі групи відкриті, не мають жорсткої програми і надають можливість приєднатися у будь-який момент.

Для жінок учасників АТО такі групи потрібні, щоб з одного боку вийти за рамки звичних проблем і нерідко загального депресивного налаштування, а з іншого – побачити, що проблеми інших сімей (не-учасників АТО) можуть бути навіть драматичніші.

3.3. Групи для мам з дітьми

Ми вже писали, що традиційні психологічні проблеми в сім’ях учасників АТО можуть мати більш загострений характер. Вагітність, поява та перший рік росту дитини можуть провокувати додаткову напругу в сім’ї. Тому спеціальні групи по підготовці до пологів та появи малюка, а також групи для мам з маленькими дітьми або для мам дітей-підлітків сприяють зменшенню загальної напруги в сім’ї. В результаті дитина стає додатковим ресурсом, а не ще одним приводом до сімейних непорозумінь. Наведем декілька прикладів з досвіду Києво-Святошинського ЦСПР.

3.3.1. Група «Стати мамою» – для вагітних жінок, зокрема дружин та близьких родичів учасників АТО: взаємодопомога та взаємне інформування,  спілкування під керівництвом психолога ЦСПР, психологічна підготовка до пологів, надання життєво важливої інформації тощо.

3.3.2. «Я і моя дитина» – для мам з маленькими дітьми, зокрема з сімей учасників АТО: дидактичні, розвивальні та рухливі ігри у взаємодії мама-дитина; ігри для розвитку дрібної моторики дитини; просвітницькі інтерактивні бесіди з мамами.

3.4. Групи артотерапії та терапії мистецтвом

 Для жінок учасників АТО дуже актуальним є пошук емоційного ресурсу в собі  для того, щоб витримати період реадаптації бійця до мирного життя та нормалізації його стану. Терапія творчістю є в цьому аспекті надзвичайно ефективною, оскільки це діяльність, в результаті якої людина отримує щось нове і оригінальне. Продукт творчої діяльності є відображенням внутрішнього світу людини, почуттів, відчуттів, думок, уявлень, внутрішніх конфліктів. Терапія творчістю – тонкий, неймовірно цікавий і ефективний спосіб роботи з людьми, який приносить величезне задоволення. Для терапії використовується ліплення і малювання в різних техніках, створення масок, гончарне мистецтво, написання віршів, казок, оповідань, шиття, створення ляльок, колажів, композицій з природних матеріалів, робота з піском, орігамі – все це допомагає розкрити себе, відчути свій внутрішній потенціал, отримати позитивні переживання.

3.4.1. В Києво-Святошинському ЦСПР, приміром діють наступні групи: «Цілющі барви» – для членів громади різних вікових категорій, зокрема учасників АТО, членів їх сімей, волонтерів:   спілкування, терапія творчістю та взаємодопомога; майстер-класи з живопису, хенд-мейду тощо; «Затишок» (хоровий спів) – для людей поважного віку, зокрема батьків учасників АТО, ветеранів другої світової війни, «Жіноча майстерня»: волонтерська діяльність по допомозі АТО; «Speaking club» – клуб спілкування англійською мовою для молоді, зокрема з сімей учасників АТО та переселенців: спілкування на актуальні для молоді теми, перегляд відеоматеріалів, волонтерські заходи, свята. Регулярно проводяться окремі майстер-класи.

Про роботу з жінками з сімей учасників АТО читайте також:

1.   Вступ

2.   Інформаційно-просвітницька робота та юридична допомога

3.   Індивідуальні форми роботи

4.   Групові форми роботи

5.   Фізична реабілітація жінок учасників АТО

6.   Соціальна робота з жінками учасників АТО

 


 

Ще за темою: