БЗкошт: Спільнокошт Земляків

Інформаційна та просвітницька діяльність є невід’ємною складовою повсякденної роботи будь-якого працівника Центру. І якщо психологічна просвіта в більшій мірі є прерогативою психологів, то інші напрямки інформування в рівній мірі здійснюються усіма співробітниками ЦСПР.

2.1. Інформаційні зустрічі.

Інформаційні зустрічі – це традиційна форма інформаційної роботи. Представників цільової групи збирають з метою надання свіжої та життєво необхідної інформації. Але практика показує, що більш ефективними є не традиційні інформаційні зустрічі в лекційному форматі, а зустрічі, що поєднують у собі, крім інформаційної, також і психологічну, і соціальну складову.

Такі зустрічі відбуваються в формі інтерактивного спілкування. Бажано, щоб ведучим був фахівець із досвідом психологічної роботи. Підтвердила свою ефективність також командна робота декількох різнопрофільних спеціалістів (приміром, психолога, соціального працівника, юриста чи фахівця інформаційної служби, фізичного реабілітолога). Під час таких зустрічей відбувається не лише надання певної інформації, але й актуалізація мотивів та формування запиту щодо отримання психологічної допомоги.

Інформаційно-мотиваційні зустрічі доцільно проводити за місцем проживання демобілізованих. Допомогу в організації таких зустрічей надають представники органів місцевого самоврядування, волонтери, соціальні працівники центрів соціальних служб.

Зустрічі зазвичай відбуваються в школі, клубі чи сільраді та призначаються на вечірній час або в вихідний день з урахуванням можливостей жінок. Такі зустрічі мають декілька складових:

Інформаційна: розповідь про послуги, що надаються спеціалістами, інформація про можливості оздоровлення, виплати і пільги;
Психолого-просвітня: надання інформації про особливості світосприйняття та поведінки людини, яка брала участь у бойових діях, правила поводження з такою людиною;
Мотиваційна: роз’яснення можливих ризиків та необхідності звернення по допомогу до спеціалістів.

2.2. Напрямки інформаційної роботи та юридичної просвіти:

Юридичні консультації користуються попитом як у самих учасників АТО, так і у членів їх сімей. Найчастіше піднімаються наступні теми:
Пільги та гарантії, що надаються державою;
Послуги закладів, що опікуються учасниками АТО та їхніми сім’ями;
Порядок отримання посвідчень учасників бойових дій;
Профільні громадські об’єднання та групи взаємодопомоги;
Порядок оформлення довіреностей та оформлення належних виплат;
Пільги на житло та комунальні послуги;
Порядок отримання житла і землі;
Трудові правовідносини учасників АТО;
Забезпечення безкоштовними ліками.

Юридична допомога та інформування з вищезгаданих питань є не менш важливим для жінок з сімей учасників АТО, аніж для самих бійців. Доводиться спостерігати, як мужні воїни та справжні герої становляться абсолютно безпорадними в контактах з консервативною бюрократичною машиною. Доходить до того, що іноді вони взагалі відмовляються від пільг або оздоровлення, щоб зайвий раз не звертатися до державних інстанцій. Не завжди в контактах з чиновниками учасники АТО займають конструктивну позицію: їх настрої коливаються від агресивної поведінки («вас всіх тут перестріляти треба») до комплексу меншовартості і ролі «сором’язливого прохача». В цій ситуації жінки відіграють важливу роль, оскільки з одного боку можуть взяти на себе певну частку непростих «стосунків з державою», а з іншого – заспокоїти та позитивно налаштувати свого чоловіка чи сина. Тому важливим є не лише інформування з юридичних питань, але й надання інформації про правила конструктивної поведінки в державних закладах. (Див. інформаційний листок «Візит до чиновника: рутинна справа чи важке випробування?»)

2.3. Соціально-психологічне анкетування з інформаційною складовою.

Прикладом комплексної роботи з цільовими групами є також така форма опитування, яка, окрім збору матеріалу для подальшого аналізу соціологом, несе в собі інформаційну, просвітницьку та мотиваційну складову, значиму для респондента. З цією метою опитувальник розробляється таким чином, щоб вже в самих питаннях містилася певна інформація – приміром, про ознаки того, що людина потребує психологічної допомоги; про симптоми ПТСР; про пільги та гарантії; про послуги, які надаються закладами, що опікуються учасниками АТО тощо. Інформація, отримана в ході опитування, є також основою для поповнення інформаційної бази та забезпечення задоволення запитів цільової групи.

2.4. Виготовлення та розповсюдження інформаційних матеріалів.

Інформаційні листки та буклети – невід’ємна і важлива частина інформаційно-просвітницької роботи спеціалістів, що працюють з жінками учасників АТО. Ця інформаційна продукція може бути двох видів:

Запозичені з усього масиву інформаційних матеріалів, що пропонують колеги, громадські та державні заклади, Інтернет-мережа;
Авторські інформаційні матеріали, розроблені спеціалістами як відгук на найбільш актуальні проблеми цільової групи.

У будь-якому випадку ефективність інформаційних матеріалів визначається:

Грамотністю та відповідністю специфіці конкретної цільової групи (не всі загальноприйняті поради можуть бути доречними для конкретної категорії);
Доступним викладом інформації (структурованість, лаконічність, відсутність вузькопрофесійної термінології);
Доречними ілюстраціями.

Практика показує, що найбільш ефективними для сприйняття є ті інформаційно-просвітницькі матеріали, які надаються в процесі роботи спеціаліста з клієнтами. Інформація, яка подається під час індивідуальної чи групової роботи, стає в багато разів ефективнішою, якщо знаходить своє відображення (нехай навіть у тезовому викладі) в роздаткових матеріалах, які жінка може забрати з собою.

2.5. Інформування через офіційний сайт та соціальні мережі.

Інформування через мережу Інтернет є важливою складовою інформаційно-просвітницької роботи. Саме тому вкрай важливу роль відіграють інформаційно-аналітичні служби, які забезпечують створення та ведення сайтів організації (закладу), розробку інформаційної стратегії, інформаційний супровід діяльності спеціалістів Центру, системне використання соціальних мереж.

2.5.1. Інформування про заклад (організацію): вкрай важливо, щоб сім’ї учасників АТО з довірою ставилися до тих закладів чи організацій, які опікуються бійцями. В сучасному світі у кожної серйозної організації має бути свій сайт. Для клієнтів важливо не лише ознайомитись із послугами, розкладом роботи і тими заходами, що зазвичай відбуваються, але й подивитися на фотографії співробітників, відчути атмосферу закладу, побачити у фотозвітах представників своєї цільової групи.

2.5.2. Контакти: послуги, розклад роботи, телефони, адреса, кваліфікація спеціалістів, транспортні засоби, схема проїзду – все це робить заклад доступнішим, знімає психологічні бар’єри, які можуть виникнути щодо нового місця, яке ще треба шукати.

2.5.3. Просвітницькі матеріали: через те, що в Інтернеті знаходиться великий масив інформації (не завжди достовірної і достатнього професійного рівня), людина, не занадто обізнана в темі, може розгубитися. Тому перевірений Інтернет-ресурс, що дотримується високих стандартів подачі інформації, завжди знайде свого читача.

2.5.4. Соціальні мережі: багатофункціональність соціальних мереж дозволяє задіяти багато притаманних їм можливостей та використати їх для надання послуг учасникам АТО та їх сім’ям. Для цієї мети більше підходить соціальна мережа Фейсбук. (ВКонтакті та Однокласники мають імідж «російських соцмереж», що іноді викликає гостре несприйняття багатьох учасників АТО). Згадаємо деякі функції соціальних мереж:

Створення офіційної сторінки організації;
Створення групи «друзів організації», як це прийнято в соцмережах;
Зв’язок із сайтом і відображення на сторінці та в групі всіх новин, що з’являються на сайті;
Можливість ініціювати обговорення деяких проблем та питань, що цікавлять цільову групу;
Створення групи, що розрахована виключно на цільову групу (закриту чи відкриту), яка може відігравати роль своєрідної групи самодопомоги;
Використання соціальної мережі як інформаційного ресурсу з метою повідомлення про все, що відбувається в сфері інтересів цільової групи.
Можливість використати функцію «створити подію» і запросити людей через соцмережу на певний захід.
Розповсюджувати в групі певні інформаційні матеріали; з часом така група стає своєрідним «банком даних», оскільки всі вузькотематичні статті та матеріали будуть і надалі доступні (в тому числі і для тих, хто буде лише приєднуватися до групи).

Про роботу з жінками учасників АТО читайте також:

1. Вступ

2. Інформаційно-просвітницька робота та юридична допомога жінкам учасників АТО

3. Індивідуальні форми роботи

4. Групові форми роботи

5. Фізична реабілітація жінок учасників АТО

6. Соціальна робота з жінками учасників АТО