БЗкошт: Спільнокошт Земляків

Існують проблеми, які супроводжують людство весь час його існування. Це, зокрема, безпритульні тварини (соціально-екологічна), засміченість рідного міста чи села (соціально-екологічна), корупція (соціально-правова, психологічна та етична проблема), булінг (соціально-педагогічна та психологічна проблема). Але чи завжди ми готові визнати свою (нехай і досить скромну) роль у тих суспільних негараздах, які ніби напряму нас не стосуються? Кажемо «ніби», бо насправді ці проблеми все одно доженуть нас – на роботі, в громаді, в країні… Одні проблеми варто просто взяти до відому, інші – терміново чи поступово розв’язувати, а до боротьби з іншими – долучатися у міру сил. І чи нейбільше це стосується шкільного цькування, або булінгу.

Особливостями булінгу, як і інших соціальних проблем є:

Байдужість до такої проблеми роз’їдає душу.
Проблема існує незалежно від того, хочете ви її помічати чи ні.
Її неможливо швидко викорінити, але цілком реально знизити до прийнятного рівня.
Успіх можливий лише за умови консолідації зусиль всіх причетних.

Можливі помилки:

Боротися лише з окремими аспектами проблеми чи з людьми, які до неї дотичні: добиватися виключення зі школи булера-агресора замість того, щоб працювати над загальною атмосферою в навчальному закладі.
Брати на себе роль рятівника чи навіть Спасителя щодо конкретних людей, перебільшувати свою роль, переоцінювати свої сили.
Не вміти вибудовувати пріоритети в контексті особистого життя і роботи. Хапатися за другорядні справи, навколо яких здіймається багато емоцій, замість того, щоб перейматися дійсно важливими речами.
Перебільшувати міру своєї провини або шукати її там, де її немає: «Це все я винна (винен), якби не я…, то…», «Треба було…».
Піддаватися гордині – «Я краще знаю», «Я все зможу, всіх навчу, як треба», «Якщо за справу візьмуся Я, вона приречена на успіх».
Не залишати часу для погляду в майбутнє, стратегічного планування, профілактичних заходів.

Етапи розв’язання соціальної проблеми:

(1) Стоп-етап:
Це той момент, коли ми зупиняємось, щоб дати собі час подумати, проаналізувати ситуацію, поговорити. Ми говоримо собі: «Стоп! Давайте подумаємо!» і тим самим визнаємо «Є така проблема!». Подовженість у часі цього періоду може бути різне: миттєве розуміння, що треба діяти або ж довгий процес, коли ми женемо від себе неприємні думки, не хочемо порушувати звичний спосіб життя і лише поступово «зріємо» до моменту, коли прокинуться наша свідомість, совість і небайдужість…

У чому може виявлятися втеча від проблеми:

Не бачити проблему: «У нас такого немає».
Не визнавати важливість проблеми та її витоки, шляхи подолання, досвід інших: «Це завжди було, і якось жили», «Є важливіші питання», «Мене це не цікавить», «Це не моя справа».
Не визнавати свою причетність, перекладати провину на інших: «Якщо дитину цькують, – це справа класного керівника»; «Це все директор школи винен».
Применшувати свою роль: «Що я можу…», «Я маленька людина», «Я нічого не вирішую», «Від мене нічого не залежить».
Перебирати на себе роль жертви і тим самим виправдовувати свою бездіяльність: «Мене теж у школі ображали, і нічого зі мною не сталося»; «При моїй зарплаті (занятості, здоров’ї, маленьких дітях) я не можу ще й цим займатися», «Мене теж булять (батьки, учні)».

(2) Етап-осмислення
На цьому етапі варто відповісти собі на питання:

Наскільки давня ця проблема? Які її масштаби? Що призвело до її виникнення/загострення?
В якій мірі ця проблема стосується мене: а) я безпосередній учасник; б) можу долучитися до її розв’язання; в) можу лише взяти до відому, щоб пристосуватися до обставин.
Чи не можу нашкодити? Наскільки я обізнаний у справі? Хто міг би надати професійну допомогу – проконсультувати, провести тренінг тощо.

Це також період для ознайомлення з літературою, для практичних семінарів і тренігів.

(3) Етап-дія
Здавалося б, цей етап мав би бути найбільш розписаним і рясніти купою практичних порад. Насправді, якщо попередні два етапи успішно пройдені, то ви легко знайдете найкращі рішення – саме ті, які можливі у вашій унікальній ситуації з урахуванням місцевої специфіки, а також низки найрізноманітніших факторів та обставин. Тому лише декілька настанов і пересторог.